Genesi 9
1 E IDDIO benedisse Noè, e i suoi figliuoli; e disse loro; Fruttate, e moltiplicate, e riempiete la terra.
І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2 E la paura e lo spavento di voi sia sopra tutte le bestie della terra, e sopra tutti gli uccelli del cielo; [essi] vi son dati nelle mani, insieme con tutto ciò che serpe sopra la terra, e tutti i pesci del mare.
І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3 Ogni cosa che si muove, ed ha vita, vi sarà per cibo; io ve le do tutte, come l'erbe verdi.
Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
4 Ma pur non mangiate la carne con l'anima sua, [ch'è] il suo sangue.
Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
5 E certamente io ridomanderò [conto del] vostro sangue, per le vostre persone; io ne ridomanderò [conto] ad ogni bestia, ed agli uomini; io ridomanderò [conto] della vita dell'uomo a qualunque suo fratello.
А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
6 Il sangue di colui che spanderà il sangue dell'uomo sarà sparso dall'uomo; perciocchè Iddio ha fatto l'uomo alla sua immagine.
Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
7 Voi dunque fruttate e moltiplicate; generate copiosamente sulla terra, e crescete in essa.
Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
8 Poi Iddio parlò a Noè, ed a' suoi figliuoli con lui, dicendo:
І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9 E quant'è a me, ecco, io fermo il mio patto con voi, e con la vostra progenie dopo voi;
„А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
10 e con ogni animal vivente ch'[è] con voi, così degli uccelli, come degli animali domestici, e di tutte le fiere della terra, con voi; così con quelle che sono uscite fuor dell'Arca, come con ogni [altra] bestia della terra.
І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11 Io fermo il mio patto con voi, che ogni carne non sarà più distrutta per le acque del diluvio, e che non vi sarà più diluvio, per guastar la terra.
І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
12 Oltre a ciò, Iddio disse: Questo [sarà] il segno del patto che io fo fra me e voi e tutti gli animali viventi, che [son] con voi, in perpetuo per ogni generazione.
І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 Io ho messo il mio Arco nella nuvola; ed esso sarà per segno del patto fra me e la terra.
Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14 Ed avverrà che, quando io avrò coperta la terra di nuvole, l'Arco apparirà nella nuvola.
І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15 Ed io mi ricorderò del mio patto, ch'[è] fra me e voi, ed ogni animal vivente, di qualunque carne; e le acque non faranno più diluvio, per distruggere ogni carne.
І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
16 L'Arco adunque sarà nella nuvola, ed io lo riguarderò, per ricordarmi del patto perpetuo, fra Dio ed ogni animal vivente, di qualunque carne ch'[è] sopra la terra.
І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
17 Così Iddio disse a Noè: Questo [è] il segno del patto, che io ho fermato fra me ed ogni carne ch'[è] sopra la terra.
І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
18 OR i figliuoli di Noè, che uscirono fuor dell'Arca, furono Sem, Cam e Iafet.
І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
19 E Cam fu padre di Canaan. Questi tre [furono] figliuoli di Noè; e da essi, sparsi per tutta la terra, ella è stata popolata.
Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
20 E Noè cominciò [ad esser] lavorator della terra e piantò la vigna.
І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21 E bevve del vino, e s'inebbriò, e si scoperse in mezzo del suo tabernacolo.
І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
22 E Cam, padre di Canaan, vide le vergogne di suo padre, e [lo] rapportò fuori a' suoi due fratelli.
І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
23 Ma Sem e Iafet presero un mantello, e se lo misero amendue in su le spalle; e, camminando a ritroso, copersero le vergogne del padre loro; e le faccie loro [erano volte] indietro, tal che non videro le vergogne del padre loro.
Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24 E, quando Noè si fu svegliato dal suo vino, seppe ciò che gli avea fatto il suo figliuol minore.
А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
25 E disse: Maledetto [sia] Canaan; sia servo de' servi de' suoi fratelli.
І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
26 Ma disse: Benedetto [sia] il Signore Iddio di Sem, e sia Canaan lor servo.
І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
27 Iddio allarghi Iafet, ed abiti egli ne' tabernacoli di Sem; e sia Canaan lor servo.
Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
28 E Noè visse dopo il diluvio trecencinquant'anni.
А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
29 E tutto il tempo che Noè visse fu novecencinquent'anni; poi morì.
А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
