< 2 Corinzi 11 >
1 OH quanto desidererei che voi comportaste un poco la mia follia! ma sì, comportatemi.
Ой коли б ви трохи потерпіли моє безумство! а таки потерпите мене.
2 Poichè io son geloso di voi d'una gelosia di Dio; perciocchè io vi ho sposati ad un marito, per presentare una casta vergine a Cristo.
Бо я ревную про вас ревностю Божою; я бо заручив вас одному мужо-ві, щоб чистою дївою привести перед Христа.
3 Ma io temo che come il serpente sedusse Eva, con la sua astuzia; così talora le vostre menti non sieno corrotte, [e sviate] dalla semplicità che [deve essere] inverso Cristo.
Бою ся ж, щоб, як змій Єву обманив лукавством своїм, так не попсувались думки ваші, (одвернувши) від простоти в Христї.
4 Perciocchè se uno viene a voi a predicarvi un altro Gesù che noi non abbiam predicato, o se voi da esso ricevete un altro Spirito che non avete ricevuto, o un vangelo diverso da quello che avete accettato; voi lo tollerate.
Бо коли ж хто, прийшовши, иншого Христа проповідує, котрого ми не проповідували, або духа иншого ви приймаєте, котрого не прийняли, або инше благовісте, котрого не одержали; то ви були б дуже терпіливі.
5 Or io stimo di non essere stato da niente meno di cotesti apostoli sommi.
Думаю бо, що я нічим не зоставсь позаду передніх апостолів.
6 Che se pur [sono] idiota nel parlare, non [lo son] già nella conoscenza; anzi, del tutto siamo stati manifestati presso voi in ogni cosa.
Хоч бо я й неук словом, та не розумом; ні, ми знані у всьому між вами.
7 Ho io commesso peccato, in ciò che mi sono abbassato me stesso, acciocchè voi foste innalzati? inquanto che gratuitamente vi ho evangelizzato l'evangelo di Dio?
Або гріх я зробив, себе смиряючи, щоб ви пійшли вгору, бо даром благовістє Боже проповідував вам?
8 Io ho predate le altre chiese, prendendo salario per servire a voi.
Од инших церков брав я, приймаючи плату, на служеннє вам;
9 Ed anche, essendo appresso di voi, ed avendo bisogno, non sono stato grave ad alcuno; perciocchè i fratelli, venuti di Macedonia, hanno supplito al mio bisogno; ed in ogni cosa mi son conservato senza esservi grave, ed anche [per l'avvenire] mi conserverò.
і, прийшовши до вас, та й бувши в недостатку, не був я нікому важким; бо недостаток мій сповнили брати мої, що прийшли з Македониї; та й у всьому я хоронив себе, щоб не бути вам важким, і хоронити му.
10 La verità di Cristo è in me, che questo vanto non sarà turato in me nelle contrade dell'Acaia.
(Як) істина Христова є в мені (так вірно), що похвала ся не загородить ся від мене в сторонах Ахайських.
11 Perchè? [forse] perciocchè io non v'amo? Iddio lo sa.
Чого ж? хиба, що не люблю вас? Бог знає (те).
12 Anzi ciò che io fo, [lo] farò ancora, per toglier l'occasione a coloro che desiderano occasione; acciocchè in ciò che si gloriano sieno trovati quali noi ancora.
Що ж роблю, те й робити му, щоб відтяти причину тим, що хочуть причини, щоб чим хвалять ся, (у тому) показались як і ми.
13 Perciocchè tali falsi apostoli[sono] operai frodolenti, trasformandosi in apostoli di Cristo.
Бо такі лжеапостоли, робітники лукаві, прикидають ся апостолами Христовими.
14 E non [è] maraviglia; perciocchè Satana stesso si trasforma in angelo di luce.
І не диво: сам бо сатана прикидаєть ся ангелом сьвітлим.
15 Ei non [è] dunque gran cosa, se i suoi ministri ancora si trasformano in ministri di giustizia; de' quali la fine sarà secondo le loro opere.
Не велика ж річ, коли й слуги його прикидають ся слугами правди. Конець їх буде по ділам їх.
16 IO [lo] dico di nuovo: Niuno mi stimi esser pazzo; se no, ricevetemi eziandio come pazzo; acciocchè io ancora mi glorii un poco.
Знов глаголю: щоб нїхто не вважав мене за безумного; коли ж ні хоч яко безумного мене прийміть, щоб хоч трохи менї похвалитись.
17 Ciò ch'io ragiono in questa ferma confidanza di vanto, non [lo] ragiono secondo il Signore, ma come in pazzia.
А що глаголю, не глаголю по Господї, а мов би в безумстві, у сїй певноті похвали.
18 Poichè molti si gloriano secondo la carne, io ancora mi glorierò.
Яко ж бо многі хвалять ся по тїлу, то й я хвалити мусь.
19 Poichè voi, così savi, volentieri comportate i pazzi.
Радо бо терпите безумних, розумними бувши.
20 Perciocchè, se alcuno vi riduce in servitù, se alcuno [vi] divora, se alcuno prende, se alcuno s'innalza, se alcuno vi percuote in sul volto, voi [lo] tollerate.
Терпите бо, як хто підневолює вас, як хто жере (вас), як хто обдирає (вас), як хто величаєть ся, як ганбе вас у лице.
21 Io [lo] dico a nostro vituperio, noi siamo stati deboli; e pure, in qualunque cosa alcuno si vanta, io [lo] dico in pazzia, mi vanto io ancora.
Робом досади глаголю, так ніби ми знемоглись. Коли ж у чому хто осьмілюєть ся (у безумстві глаголю), то й я осьмілююсь.
22 Sono eglino Ebrei? io ancora; sono eglino Israeliti? io ancora; sono eglino progenie di Abrahamo? io ancora.
Вони Євреї? І я. Вони Ізраїлітяне? І я. Вони насїннє Авраамову? І я.
23 Sono eglino ministri di Cristo? io parlo da pazzo, io [lo son] più [di loro]; in travagli molto più; in battiture senza comparazione più; in prigioni molto più; in morti molte volte [più].
Христові слуги? (безумствуючи глаголю) я більше: В працях премного, в ранах без міри, у темницях пребагато, при смерти почасту.
24 Da' Giudei ho ricevute cinque volte quaranta [battiture] meno una.
Од Жидів пять раз по сорок без одного прийняв я.
25 Io sono stato battuto di verghe tre volte, sono stato lapidato una volta, tre volte ho rotto in mare, ho passato un giorno ed una notte nell'abisso.
Тричі киями бито мене, а один раз каменовано; тричі розбивав ся корабель, ніч і день пробув я в глибині;
26 Spesse volte [sono stato in] viaggi, in pericoli di fiumi, [in] pericoli di ladroni, [in] pericoli della [mia] nazione, [in] pericoli da' Gentili, [in] pericoli in città, [in] pericoli in solitudine, [in] pericoli in mare, [in] pericoli fra falsi fratelli;
у дорогах почасту, у бідах (на) водї, у бідах (од) розбійників, у бідах од земляків, у бідах од поган, у бідах у городі, у бідах у пустині, у бідах на морі, у бідах між лукавими братами;
27 in fatica, e travaglio; sovente in veglie, in fame, ed in sete; in digiuni spesse volte; in freddo, e nudità.
у праці і в журбі, почасту в недосипанню, в голоді і жаждї, в постах часто, в холоді й наготі.
28 Oltre alle cose che [son] di fuori, ciò che si solleva tuttodì contro a me, [è] la sollecitudine per tutte le chiese.
Опріч того, що осторонь, налягав на мене щоденна журба про всі церкви.
29 Chi è debole, ch'io ancora non sia debole? chi è scandalezzato, ch'io non arda?
Хто знемогає, щоб і я не знемогав? Хто блазнить ся, щоб і я не горів?
30 Se convien gloriarsi, io mi glorierò delle cose della mia debolezza.
Коли хвалитись треба, то хвалити мусь тим, що від немочі моєї.
31 Iddio e Padre del nostro Signor Gesù Cristo, il quale è benedetto in eterno, sa ch'io non mento. (aiōn )
Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, будучи благословен на віки, знає, що я не обманюю. (aiōn )
32 In Damasco, il governatore del re Areta avea poste guardie nella città de' Damasceni, volendomi pigliare;
У Дамаску царський намістник Арета, стеріг город Дамащан, хотівши піймати мене;
33 ma io fui calato dal muro per una finestra, in una sporta; e [così] scampai dalle sue mani.
і віконцем у коші спущено мене по стїнї, і втік я з рук його.