1 Corinzi 11

1 Siate miei imitatori, siccome io ancora [lo son] di Cristo.

Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.

2 OR io vi lodo, fratelli, di ciò che vi ricordate di me in ogni cosa; e che ritenete gli ordinamenti, secondo che io ve li ho dati.

Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.

3 Ma io voglio che sappiate, che il capo d'ogni uomo è Cristo, e che il capo della donna [è] l'uomo, e che il capo di Cristo [è] Iddio.

Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.

4 Ogni uomo, orando, o profetizzando, col capo coperto, fa vergogna al suo capo.

Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.

5 Ma ogni donna, orando, o profetizzando, col capo scoperto, fa vergogna al suo capo; perciocchè egli è una medesima cosa che se fosse rasa.

Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.

6 Imperocchè, se la donna non si vela, si tagli anche i capelli! Ora se è cosa disonesta per la donna il tagliarsi i capelli, o il radersi il capo, si veli.

Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.

7 Poichè, quant'è all'uomo, egli non deve velarsi il capo, essendo l'immagine, e la gloria di Dio; ma la donna è la gloria dell'uomo.

Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.

8 Perciocchè l'uomo non è dalla donna, ma la donna dall'uomo.

Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.

9 Imperocchè ancora l'uomo non fu creato per la donna, ma la donna per l'uomo.

І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.

10 Perciò, la donna deve, per cagion degli angeli, aver sul capo [un segno del]la podestà [da cui dipende].

Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.

11 Nondimeno, nè l'uomo [è] senza la donna, nè la donna senza l'uomo, nel Signore.

Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.

12 Perciocchè, siccome la donna [è] dall'uomo, così ancora l'uomo [è] per la donna; ed ogni cosa [è] da Dio.

Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.

13 Giudicate fra voi stessi: è egli convenevole che la donna faccia orazione a Dio, senza esser velata?

Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?

14 La natura stessa non v'insegna ella ch'egli è disonore all'uomo se egli porta chioma?

Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?

15 Ma, se la donna porta chioma, che [ciò] le è onore? poichè la chioma le è data per velo.

Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.

16 Ora, se alcuno vuol parer contenzioso, noi, nè le chiese di Dio, non abbiamo una tale usanza.

Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.

17 OR io non vi lodo in questo, ch'io [vi] dichiaro, [cioè], che voi vi raunate non in meglio, ma in peggio.

Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.

18 Perciocchè prima, intendo che quando vi raunate nella chiesa, vi son fra voi delle divisioni; e ne credo qualche parte.

Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.

19 Poichè bisogna che vi sieno eziandio delle sette fra voi, acciocchè coloro che sono accettevoli, sien manifestati fra voi.

Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.

20 Quando adunque voi vi raunate insieme, [ciò che fate] non è mangiar la Cena del Signore.

Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.

21 Perciocchè, nel mangiare, ciascuno prende innanzi la sua propria cena; e l'uno ha fame, e l'altro è ebbro.

Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.

22 Perciocchè, non avete voi delle case per mangiare, e per bere? ovvero, sprezzate voi la chiesa di Dio, e fate vergogna a quelli che non hanno? che dirovvi? loderovvi in ciò? io non vi lodo.

Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.

23 Poichè io ho dal Signore ricevuto ciò che ancora ho dato a voi, [cioè: ] che il Signore Gesù, nella notte ch'egli fu tradito, prese del pane;

Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,

24 e dopo aver rese grazie, lo ruppe, e disse: Pigliate, mangiate; quest'è il mio corpo, il qual per voi è rotto; fate questo in rammemorazione di me.

і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тіло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.

25 Parimente ancora [prese] il calice, dopo aver cenato, dicendo: Questo calice [è] il nuovo patto nel sangue mio; fate questo, ogni volta che voi [ne] berrete, in rammemorazione di me.

Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.

26 Perciocchè, ogni volta che voi avrete mangiato di questo pane, o bevuto di questo calice, voi annunzierete la morte del Signore, finchè egli venga.

Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.

27 Perciò, chiunque avrà mangiato questo pane, o bevuto il calice del Signore, indegnamente, sarà colpevole del corpo, e del sangue del Signore.

Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.

28 Or provi l'uomo sè stesso, e così mangi di questo pane, e beva di questo calice.

Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.

29 Poichè chi [ne] mangia, e beve indegnamente, mangia e beve giudicio a sè stesso, non discernendo il corpo del Signore.

Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.

30 Perciò fra voi vi [son] molti infermi, e malati; e molti dormono.

Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.

31 Perciocchè, se esaminassimo noi stessi, non saremmo giudicati.

Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.

32 Ora, essendo giudicati, siamo dal Signore corretti, acciocchè non siamo condannati col mondo.

Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.

33 Per tanto, fratelli miei, raunandovi per mangiare, aspettatevi gli uni gli altri.

Тимже, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.

34 E se alcuno ha fame, mangi in casa; acciocchè non vi rauniate in giudicio. Or quant'è alle altre cose, io [ne] disporrò, quando sarà venuto.

Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.