1 Cronache 16
1 Così portarono l'Arca di Dio, e la posarono in mezzo del padiglione che Davide le avea teso; poi offersero olocausti, e sacrificii da render grazie, davanti a Dio.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 E quando Davide ebbe finito di offerir gli olocausti, e i sacrificii da render grazie, benedisse il popolo nel Nome del Signore.
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 E spartì a tutti gl'Israeliti, così agli uomini, come alle donne, una focaccia di pane, ed un pezzo di carne, ed un fiasco [di vino] per uno.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 Ed ordinò d'infra i Leviti, [alcuni] ministri per rammemorare, e per celebrare, e per lodare il Signore Iddio d'Israele, davanti all'Arca del Signore;
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Asaf [era] il capo, e Zaccaria il secondo dopo lui; [poi erano] Ieiel, e Semiramot, e Iehiel, e Mattitia, ed Eliab, e Benaia, ed Obed-Edom. Or Ieiel sonava con salteri e con cetere; ed Asaf con cembali.
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 E Benaia, e Iahaziel, sacerdoti, [sonavano] del continuo con trombe, davanti all'Arca del Patto di Dio.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 ALLORA, in quello stesso giorno, Davide diede primieramente[questo salmo] in mano ad Asaf, ed a' suoi fratelli, per celebrare il Signore:
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 Celebrate il Signore, predicate il suo Nome, E fate chiari e conti i suoi fatti fra i popoli.
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Cantate a lui, salmeggiategli, Ragionate di tutte le sue maraviglie.
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Gloriatevi nel Nome della sua santità; Rallegrisi il cuor di coloro che cercano il Signore.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Cercate il Signore, e la sua forza; Ricercate del continuo la sua faccia.
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Ricordate le sue maraviglie ch'egli ha fatte; I suoi miracoli, e i giudicii della sua bocca;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 O progenie d'Israele, suo servitore; Figliuoli di Giacobbe, suoi eletti.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 Egli [è] il Signore Iddio nostro; I suoi giudicii [sono] per tutta la terra.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Ricordatevi in perpetuo del suo patto, [E] in mille generazioni della parola [ch]'egli ha comandata;
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 [Del suo patto], ch'egli fece con Abrahamo, E del suo giuramento [ch'egli diede] ad Isacco.
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 Il quale egli confermò a Giacobbe, per istatuto; E ad Israele, [per] patto eterno;
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 Dicendo: Io ti darò il paese di Canaan, [Per] sorte della vostra eredità;
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 Quantunque voi siate in piccol numero, Ben poca gente, e forestieri in esso.
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 E [mentre] essi andavano qua e là da una gente ad un'[altra], E da un regno ad un altro popolo;
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 Non permise che alcuno li oppressasse, Anzi castigò dei re per amor loro,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 [Dicendo]: Non toccate i miei Unti, E non fate male a' miei profeti.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Cantate al Signore, [o abitanti di] tutta la terra, Predicate tuttodì la sua salute.
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Raccontate la sua gloria fra le genti, Le sue maraviglie fra tutti i popoli.
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 Perciocchè il Signore [è] grande, e degno di gran laude; Ed è tremendo sopra tutti gl'iddii.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 Perciocchè tutti gl'iddii de' popoli [sono] idoli; Ma il Signore ha fatti i cieli.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Maestà e magnificenza [sono] davanti a lui; Forza e letizia [sono] nel luogo dove egli abita.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 O [voi], nazioni de' popoli, rendete al Signore, Rendete al Signore gloria e potenza;
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Rendete al Signore la gloria [dovuta] al suo Nome; Recate offerte, e venite davanti a lui; Adorate il Signore nel magnifico santuario.
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Tremate, [o abitanti di] tutta la terra, per la sua presenza; Certo il mondo sarà stabilito, senza potere esser [più] smosso.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Rallegrinsi i cieli, e festeggi la terra, E dicasi fra le genti: Il Signore regna.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Risuoni il mare, e quello che in esso si contiene; Festeggino le campagne, e tutto quello ch'[è] in esse.
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Allora gli alberi delle selve sclameranno di allegrezza, Per la presenza del Signore; Perciocchè egli viene per giudicar la terra.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Celebrate il Signore; perciocchè [egli è] buono; Perciocchè la sua benignità [è] in eterno.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 E dite: Salvaci, o Dio della nostra salute, Raccoglici, e riscuotici dalle nazioni; Acciocchè celebriamo il Nome della tua santità, [E] ci gloriamo nella tua laude.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Benedetto [sia] il Signore Iddio d'Israele da un secolo all'altro. E tutto il popolo disse: Amen; e lodò il Signore.
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 DAVIDE adunque lasciò quivi, davanti all'Arca del Patto del Signore, Asaf e i suoi fratelli, per ministrar del continuo davanti all'Arca, giorno per giorno del continuo.
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 [Lasciò] ancora Obed-Edom, figliuolo di Iedutun, ed Hosa, co' lor fratelli, [in numero di] sessantotto.
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 [Lasciò] eziandio il sacerdote Sadoc, co' sacerdoti suoi fratelli, davanti al Tabernacolo del Signore, nell'alto luogo ch' [era] in Gabaon;
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 per offerir del continuo, sera e mattina, olocausti al Signore sopra l'Altare degli olocausti; e per [far] tutto quello che è scritto nella Legge del Signore, la quale egli ha data ad Israele.
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 E con loro, [erano] Heman, e Iedutun, e gli altri ch'erano stati eletti, e nominatamente ordinati per celebrare il Signore perciocchè la sua benignità [è] in eterno;
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 [erano, dico], con loro Heman, e Iedutun, [con] trombe, e [con] cembali, per li sonatori, e [con altri] strumenti della musica di Dio. E i figliuoli di Iedutun aveano la cura della porta.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 Poi tutto il popolo se ne andò, ciascuno a casa sua. E Davide se ne ritornò per benedire la casa sua.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
