Salmi 7
1 Lamento che Davide rivolse al Signore per le parole di Cus il Beniaminita. Signore, mio Dio, in te mi rifugio: salvami e liberami da chi mi perseguita,
Жало́бна пісня Давидова, яку він співав Господе́ві в справі веніями́нівця Ку́ша. Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене,
2 perché non mi sbrani come un leone, non mi sbrani senza che alcuno mi salvi.
щоб ворог моєї душі не розша́рпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
3 Signore mio Dio, se così ho agito: se c'è iniquità sulle mie mani,
Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в доло́нях моїх,
4 se ho ripagato il mio amico con il male, se a torto ho spogliato i miei avversari,
коли я доброчи́нцеві злом відплатив, і без причини ограбува́в свого противника, —
5 il nemico m'insegua e mi raggiunga, calpesti a terra la mia vita e trascini nella polvere il mio onore.
во́рог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене́, і нехай до землі він потопче життя моє, — і хай мою славу обе́рне на порох! (Се́ла)
6 Sorgi, Signore, nel tuo sdegno, levati contro il furore dei nemici, alzati per il giudizio che hai stabilito.
Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понеси́ся на лютість моїх ворогів, і до мене скеру́й постанову Свою, яку Ти заповів!
7 L'assemblea dei popoli ti circondi: dall'alto volgiti contro di essa.
І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́!
8 Il Signore decide la causa dei popoli: giudicami, Signore, secondo la mia giustizia, secondo la mia innocenza, o Altissimo.
Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю.
9 Poni fine al male degli empi; rafforza l'uomo retto, tu che provi mente e cuore, Dio giusto.
Нехай зло́ба безбожних скінчи́ться, а Ти зміцни праведного, бо виві́дуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
10 La mia difesa è nel Signore, egli salva i retti di cuore.
Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
11 Dio è giudice giusto, ogni giorno si accende il suo sdegno.
Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
12 Non torna forse ad affilare la spada, a tendere e puntare il suo arco?
коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його,
13 Si prepara strumenti di morte, arroventa le sue frecce.
і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.
14 Ecco, l'empio produce ingiustizia, concepisce malizia, partorisce menzogna.
Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду.
15 Egli scava un pozzo profondo e cade nella fossa che ha fatto;
Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, —
16 la sua malizia ricade sul suo capo, la sua violenza gli piomba sulla testa.
обе́рнеться зло його на його голову, і на ма́ківку зі́йде його беззако́ння!
17 Loderò il Signore per la sua giustizia e canterò il nome di Dio, l'Altissimo.
Я ж Господа буду хвали́ти за Його правдою, і буду ви́співувати Ймення Всеви́шнього Господа!
