Salmi 40

1 Al maestro del coro. Di Davide. Salmo. Ho sperato: ho sperato nel Signore ed egli su di me si è chinato, ha dato ascolto al mio grido.

Керівнику хору. Псалом Давидів. Непохитно я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене й почув моє волання.

2 Mi ha tratto dalla fossa della morte, dal fango della palude; i miei piedi ha stabilito sulla roccia, ha reso sicuri i miei passi.

Він підняв мене зі згубної ями, із багнистої трясовини. Він поставив мої ноги на скелі, непохитними зробив мої стопи.

3 Mi ha messo sulla bocca un canto nuovo, lode al nostro Dio. Molti vedranno e avranno timore e confideranno nel Signore.

І вклав Він в уста мої нову пісню – хвалу нашому Богові. Багато хто побачить це й наповниться страхом, і на Господа покладатися буде.

4 Beato l'uomo che spera nel Signore e non si mette dalla parte dei superbi, né si volge a chi segue la menzogna.

Блаженний той, хто поклав свою надію на Господа й хто не звертається до пихатих і схильних до брехні.

5 Quanti prodigi tu hai fatto, Signore Dio mio, quali disegni in nostro favore: nessuno a te si può paragonare. Se li voglio annunziare e proclamare sono troppi per essere contati.

Численні чудеса, які Ти, Господи, Боже мій, здійснив, і задуми Твої щодо нас! Немає того, хто став би нарівні з Тобою! Я сповіщав би та розповідав [про них], [та] настільки численні вони, що не переповісти.

6 Sacrificio e offerta non gradisci, gli orecchi mi hai aperto. Non hai chiesto olocausto e vittima per la colpa.

Не забажав Ти ані жертви, ані дару, та вуха мої зробив чуйними. Ні цілопалення, ні жертви за гріх Ти не вимагав.

7 Allora ho detto: «Ecco, io vengo. Sul rotolo del libro di me è scritto,

Тоді сказав я: «Ось я прийшов, у сувої книги написано про мене.

8 che io faccia il tuo volere. Mio Dio, questo io desidero, la tua legge è nel profondo del mio cuore».

Я бажаю виконати Твою волю, мій Боже, і Закон Твій у нутрі моєму».

9 Ho annunziato la tua giustizia nella grande assemblea; vedi, non tengo chiuse le labbra, Signore, tu lo sai.

Я звіщав правду у великому зібранні; вуст своїх я не стуляв – Ти, Господи, знаєш.

10 Non ho nascosto la tua giustizia in fondo al cuore, la tua fedeltà e la tua salvezza ho proclamato. Non ho nascosto la tua grazia e la tua fedeltà alla grande assemblea.

Праведність Твою я не приховував у моєму серці, говорив про вірність Твою й спасіння Твоє. Не затаїв я милості й істини Твоєї перед великим зібранням.

11 Non rifiutarmi, Signore, la tua misericordia, la tua fedeltà e la tua grazia mi proteggano sempre,

Ти ж, Господи, не стримуй Свого милосердя від мене, Твоя милість та істина нехай завжди мене оберігають.

12 poiché mi circondano mali senza numero, le mie colpe mi opprimono e non posso più vedere. Sono più dei capelli del mio capo, il mio cuore viene meno.

Бо оточили мене біди – немає їм ліку! Настигли мене беззаконня мої, так що не можу я бачити. Вони стали численнішими за волосся на моїй голові; серце моє завмерло.

13 Degnati, Signore, di liberarmi; accorri, Signore, in mio aiuto.

Нехай бажанням [Твоїм], Господи, буде визволити мене! Господи, поспіши мені на допомогу!

14 Vergogna e confusione per quanti cercano di togliermi la vita. Retrocedano coperti d'infamia quelli che godono della mia sventura.

Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті, хто шукає душі моєї, щоб забрати її. Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті, хто бажає мені зла.

15 Siano presi da tremore e da vergogna quelli che mi scherniscono.

Нехай вжахнуться через свій сором ті, що говорять мені: «Ага! Ага!»

16 Esultino e gioiscano in te quanti ti cercano, dicano sempre: «Il Signore è grande» quelli che bramano la tua salvezza.

Нехай же веселяться й радіють Тобою всі, хто шукає Тебе. Нехай ті, хто любить спасіння Твоє, говорять безупинно: «Звеличився Господь!»

17 Io sono povero e infelice; di me ha cura il Signore. Tu, mio aiuto e mia liberazione, mio Dio, non tardare.

Я ж принижений та бідний, нехай Владика думає про мене. Ти – Допомога моя і Визволитель мій; Боже мій, не зволікай!