Salmi 139
1 Signore, tu mi scruti e mi conosci, Al maestro del coro. Di Davide. Salmo.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Господи, Ти дослідив мене й знаєш.
2 tu sai quando seggo e quando mi alzo. Penetri da lontano i miei pensieri,
Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.
3 mi scruti quando cammino e quando riposo. Ti sono note tutte le mie vie;
Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.
4 la mia parola non è ancora sulla lingua e tu, Signore, gia la conosci tutta.
Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, уже знаєш його досконало.
5 Alle spalle e di fronte mi circondi e poni su di me la tua mano.
Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.
6 Stupenda per me la tua saggezza, troppo alta, e io non la comprendo.
Дивне для мене знання [Твоє], піднесене, не можу його осягнути.
7 Dove andare lontano dal tuo spirito, dove fuggire dalla tua presenza?
Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?
Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти! (Sheol h7585)
9 Se prendo le ali dell'aurora per abitare all'estremità del mare,
Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря –
10 anche là mi guida la tua mano e mi afferra la tua destra.
навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.
11 Se dico: «Almeno l'oscurità mi copra e intorno a me sia la notte»;
А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,
12 nemmeno le tenebre per te sono oscure, e la notte è chiara come il giorno; per te le tenebre sono come luce.
то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло [для Тебе].
13 Sei tu che hai creato le mie viscere e mi hai tessuto nel seno di mia madre.
Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.
14 Ti lodo, perché mi hai fatto come un prodigio; sono stupende le tue opere, tu mi conosci fino in fondo.
Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!
15 Non ti erano nascoste le mie ossa quando venivo formato nel segreto, intessuto nelle profondità della terra.
Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.
16 Ancora informe mi hanno visto i tuoi occhi e tutto era scritto nel tuo libro; i miei giorni erano fissati, quando ancora non ne esisteva uno.
Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.
17 Quanto profondi per me i tuoi pensieri, quanto grande il loro numero, o Dio;
Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!
18 se li conto sono più della sabbia, se li credo finiti, con te sono ancora.
Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.
19 Se Dio sopprimesse i peccatori! Allontanatevi da me, uomini sanguinari.
О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!
20 Essi parlano contro di te con inganno: contro di te insorgono con frode.
Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.
21 Non odio, forse, Signore, quelli che ti odiano e non detesto i tuoi nemici?
Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, Господи? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?
22 Li detesto con odio implacabile come se fossero miei nemici.
Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.
23 Scrutami, Dio, e conosci il mio cuore, provami e conosci i miei pensieri:
Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.
24 vedi se percorro una via di menzogna e guidami sulla via della vita.
І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.
