Salmi 10
1 Perché, Signore, stai lontano, nel tempo dell'angoscia ti nascondi?
Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
2 Il misero soccombe all'orgoglio dell'empio e cade nelle insidie tramate.
Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
3 L'empio si vanta delle sue brame, l'avaro maledice, disprezza Dio.
Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
4 L'empio insolente disprezza il Signore: «Dio non se ne cura: Dio non esiste»; questo è il suo pensiero.
Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
5 Le sue imprese riescono sempre. Son troppo in alto per lui i tuoi giudizi: disprezza tutti i suoi avversari.
Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
6 Egli pensa: «Non sarò mai scosso, vivrò sempre senza sventure».
Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
7 Di spergiuri, di frodi e d'inganni ha piena la bocca, sotto la sua lingua sono iniquità e sopruso.
Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
8 Sta in agguato dietro le siepi, dai nascondigli uccide l'innocente.
Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
9 I suoi occhi spiano l'infelice, sta in agguato nell'ombra come un leone nel covo. Sta in agguato per ghermire il misero, ghermisce il misero attirandolo nella rete.
Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
10 Infierisce di colpo sull'oppresso, cadono gl'infelici sotto la sua violenza.
Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
11 Egli pensa: «Dio dimentica, nasconde il volto, non vede più nulla».
Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
12 Sorgi, Signore, alza la tua mano, non dimenticare i miseri.
Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
13 Perché l'empio disprezza Dio e pensa: «Non ne chiederà conto»?
Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
14 Eppure tu vedi l'affanno e il dolore, tutto tu guardi e prendi nelle tue mani. A te si abbandona il misero, dell'orfano tu sei il sostegno. Spezza il braccio dell'empio e del malvagio;
Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
15 Punisci il suo peccato e più non lo trovi.
Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
16 Il Signore è re in eterno, per sempre: dalla sua terra sono scomparse le genti.
Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
17 Tu accogli, Signore, il desiderio dei miseri, rafforzi i loro cuori, porgi l'orecchio
Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
18 per far giustizia all'orfano e all'oppresso; e non incuta più terrore l'uomo fatto di terra.
щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
