Proverbi 17
1 Un tozzo di pane secco con tranquillità è meglio di una casa piena di banchetti festosi e di discordia.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 Lo schiavo intelligente prevarrà su un figlio disonorato e avrà parte con i fratelli all'eredità.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 Il crogiuolo è per l'argento e il forno per l'oro, ma chi prova i cuori è il Signore.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 Il maligno presta attenzione a un labbro maledico, il bugiardo ascolta una lingua nociva.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 Chi deride il povero offende il suo creatore, chi gioisce della sciagura altrui non resterà impunito.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Corona dei vecchi sono i figli dei figli, onore dei figli i loro padri.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Non conviene all'insensato un linguaggio elevato, ancor meno al principe un linguaggio falso.
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 Il dono è come un talismano per il proprietario: dovunque si volga ha successo.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Chi copre la colpa si concilia l'amicizia, ma chi la divulga divide gli amici.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 Fa più una minaccia all'assennato che cento percosse allo stolto.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 Il malvagio non cerca altro che la ribellione, ma gli sarà mandato contro un messaggero senza pietà.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Meglio incontrare un'orsa privata dei figli che uno stolto in preda alla follia.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 Chi rende male per bene vedrà sempre la sventura in casa.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Iniziare un litigio è come aprire una diga, prima che la lite si esasperi, troncala.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 Assolvere il reo e condannare il giusto sono due cose in abominio al Signore.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 A che serve il denaro in mano allo stolto? Forse a comprar la sapienza, se egli non ha senno?
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 Un amico vuol bene sempre, è nato per essere un fratello nella sventura.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 E' privo di senno l'uomo che offre garanzie e si dà come garante per il suo prossimo.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 Chi ama la rissa ama il delitto, chi alza troppo l'uscio cerca la rovina.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Un cuore perverso non troverà mai felicità, una lingua tortuosa andrà in malora.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 Chi genera uno stolto ne avrà afflizione; non può certo gioire il padre di uno sciocco.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 Un cuore lieto fa bene al corpo, uno spirito abbattuto inaridisce le ossa.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 L'iniquo accetta regali di sotto il mantello per deviare il corso della giustizia.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 L'uomo prudente ha la sapienza davanti a sé, ma gli occhi dello stolto vagano in capo al mondo.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 Un figlio stolto è un tormento per il padre e un'amarezza per colei che lo ha partorito.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 Non sta bene multare chi ha ragione e peggio ancora colpire gli innocenti.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 Chi è parco di parole possiede la scienza; uno spirito calmo è un uomo intelligente.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 Anche lo stolto, se tace, passa per saggio e, se tien chiuse le labbra, per intelligente.
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
