Proverbi 13
1 Il figlio saggio ama la disciplina, lo spavaldo non ascolta il rimprovero.
Син мудрий приймає карта́ння від батька, а насмішник доко́ру не слухає.
2 Del frutto della sua bocca l'uomo mangia ciò che è buono; l'appetito dei perfidi si soddisfa con i soprusi.
З плоду уст чоловік споживає добро́, а жадо́ба зрадливих — наси́льство.
3 Chi sorveglia la sua bocca conserva la vita, chi apre troppo le labbra incontra la rovina.
Хто уста свої стереже́, той душу свою береже́, а хто гу́би свої розпуска́є, — на того поги́біль.
4 Il pigro brama, ma non c'è nulla per il suo appetito; l'appetito dei diligenti sarà soddisfatto.
Пожадає душа лінюха́, та даре́мно, душа ж роботя́щих наси́титься.
5 Il giusto odia la parola falsa, l'empio calunnia e disonora.
Нена́видить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоро́млює.
6 La giustizia custodisce chi ha una condotta integra, il peccato manda in rovina l'empio.
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погу́блює грішника.
7 C'è chi fa il ricco e non ha nulla; c'è chi fa il povero e ha molti beni.
Дехто вдає багача́, хоч нічо́го не має, а дехто вдає бідака́, хоч маєток великий у нього.
8 Riscatto della vita d'un uomo è la sua ricchezza, ma il povero non si accorge della minaccia.
Викуп за душу люди́ни — багатство її, а вбогий й доко́ру не чує.
9 La luce dei giusti allieta, la lucerna degli empi si spegne.
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
10 L'insolenza provoca soltanto contese, la sapienza si trova presso coloro che prendono consiglio.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
11 Le ricchezze accumulate in fretta diminuiscono, chi le raduna a poco a poco le accresce.
Багатство, заско́ро здобуте, — поме́ншується, хто ж збирає пома́лу — примно́жує.
12 Un'attesa troppo prolungata fa male al cuore, un desiderio soddisfatto è albero di vita.
Задовга надія — неду́га для серця, а бажа́ння, що спо́внюється, — це дерево життя.
13 Chi disprezza la parola si rovinerà, chi rispetta un comando ne avrà premio.
Хто пого́рджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолу́житься.
14 L'insegnamento del saggio è fonte di vita per evitare i lacci della morte.
Наука премудрого — крини́ця життя, щоб віддали́тися від пасток сме́рти.
15 Un aspetto buono procura favore, ma il contegno dei perfidi è rude.
Добрий розум прино́сить приємність, а дорога зрадли́вих — погу́ба для них.
16 L'accorto agisce sempre con riflessione, lo stolto mette in mostra la stoltezza.
Кожен розумний за мудрістю робить, а безу́мний глупо́ту показує.
17 Un cattivo messaggero causa sciagure, un inviato fedele apporta salute.
Безбожний посо́л у нещастя впаде́, а вірний посол — немов лік.
18 Povertà e ignominia a chi rifiuta l'istruzione, chi tien conto del rimprovero sarà onorato.
Хто ламає поу́ку — убозтво та га́ньба тому́, а хто береже осторо́гу — шанований він.
19 Desiderio soddisfatto è una dolcezza al cuore, ma è abominio per gli stolti staccarsi dal male.
Ви́конане побажа́ння приємне душі, а вступи́тись від зла — то оги́да безумним.
20 Và con i saggi e saggio diventerai, chi pratica gli stolti ne subirà danno.
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришу́є з безу́мним, той лиха набу́де.
21 La sventura perseguita i peccatori, il benessere ripagherà i giusti.
Грішників зло доганя́є, а праведним Бог надолу́жить добром.
22 L'uomo dabbene lascia eredi i nipoti, la proprietà del peccatore è riservata al giusto.
Добрий лишає спа́док і ону́кам, маєток же грішника схо́ваний буде для праведного.
23 Il potente distrugge il podere dei poveri e c'è chi è eliminato senza processo.
Убогому буде багато поживи і з поля невпра́вного, та деякі гинуть з безпра́в'я.
24 Chi risparmia il bastone odia suo figlio, chi lo ama è pronto a correggerlo.
Хто стримує різку свою, той нена́видить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для ньо́го карта́ння.
25 Il giusto mangia a sazietà, ma il ventre degli empi soffre la fame.
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників за́всіди брак відчуває.
