< Giobbe 34 >

1 Eliu continuò a dire:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Ascoltate, saggi, le mie parole e voi, sapienti, porgetemi l'orecchio,
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Perché l'orecchio distingue le parole, come il palato assapora i cibi.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Esploriamo noi ciò che è giusto, indaghiamo fra di noi quale sia il bene:
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 poiché Giobbe ha detto: «Io son giusto, ma Dio mi ha tolto il mio diritto;
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 contro il mio diritto passo per menzognero, inguaribile è la mia piaga benché senza colpa».
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Chi è come Giobbe che beve, come l'acqua, l'insulto,
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 che fa la strada in compagnia dei malfattori, andando con uomini iniqui?
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Poiché egli ha detto: «Non giova all'uomo essere in buona grazia con Dio».
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Perciò ascoltatemi, uomini di senno: lungi da Dio l'iniquità e dall'Onnipotente l'ingiustizia!
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Poiché egli ripaga l'uomo secondo il suo operato e fa trovare ad ognuno secondo la sua condotta.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 In verità, Dio non agisce da ingiusto e l'Onnipotente non sovverte il diritto!
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Chi mai gli ha affidato la terra e chi ha disposto il mondo intero?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Se egli richiamasse il suo spirito a sè e a sé ritraesse il suo soffio,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 ogni carne morirebbe all'istante e l'uomo ritornerebbe in polvere.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Se hai intelletto, ascolta bene questo, porgi l'orecchio al suono delle mie parole.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Può mai governare chi odia il diritto? E tu osi condannare il Gran Giusto?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 lui che dice ad un re: «Iniquo!» e ai principi: «Malvagi!»,
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 lui che non usa parzialità con i potenti e non preferisce al povero il ricco, perché tutti costoro sono opera delle sue mani?
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 In un istante muoiono e nel cuore della notte sono colpiti i potenti e periscono; e senza sforzo rimuove i tiranni,
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 poiché egli tiene gli occhi sulla condotta dell'uomo e vede tutti i suoi passi.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Non vi è tenebra, non densa oscurità, dove possano nascondersi i malfattori.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Poiché non si pone all'uomo un termine per comparire davanti a Dio in giudizio:
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 egli fiacca i potenti, senza fare inchieste, e colloca altri al loro posto.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Poiché conosce le loro opere, li travolge nella notte e sono schiacciati;
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 come malvagi li percuote, li colpisce alla vista di tutti;
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 perché si sono allontanati da lui e di tutte le sue vie non si sono curati,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 sì da far giungere fino a lui il grido dell'oppresso e fargli udire il lamento dei poveri.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Se egli tace, chi lo può condannare? Se vela la faccia, chi lo può vedere? Ma sulle nazioni e sugli individui egli veglia,
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 perché non regni un uomo perverso, perché il popolo non abbia inciampi.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Si può dunque dire a Dio: «Porto la pena, senza aver fatto il male;
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 se ho peccato, mostramelo; se ho commesso l'iniquità, non lo farò più»?
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Forse, secondo le tue idee dovrebbe ricompensare, perché tu rifiuti il suo giudizio? Poiché tu devi scegliere, non io, dì, dunque, quello che sai.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Gli uomini di senno mi diranno con l'uomo saggio che mi ascolta:
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 «Giobbe non parla con sapienza e le sue parole sono prive di senno».
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Bene, Giobbe sia esaminato fino in fondo, per le sue risposte da uomo empio,
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 perché aggiunge al suo peccato la rivolta, in mezzo a noi batte le mani e moltiplica le parole contro Dio.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

< Giobbe 34 >