Giobbe 22
1 Elifaz il Temanita prese a dire:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Può forse l'uomo giovare a Dio, se il saggio giova solo a se stesso?
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Quale interesse ne viene all'Onnipotente che tu sia giusto o che vantaggio ha, se tieni una condotta integra?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Forse per la tua pietà ti punisce e ti convoca in giudizio?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 O non piuttosto per la tua grande malvagità e per le tue iniquità senza limite?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Senza motivo infatti hai angariato i tuoi fratelli e delle vesti hai spogliato gli ignudi.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 Non hai dato da bere all'assetato e all'affamato hai rifiutato il pane,
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 la terra l'ha il prepotente e vi abita il tuo favorito.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 Le vedove hai rimandato a mani vuote e le braccia degli orfani hai rotto.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Ecco perché d'intorno a te ci sono lacci e un improvviso spavento ti sorprende.
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Tenebra è la tua luce e più non vedi e la piena delle acque ti sommerge.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 Ma Dio non è nell'alto dei cieli? Guarda il vertice delle stelle: quanto sono alte!
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 E tu dici: «Che cosa sa Dio? Può giudicare attraverso la caligine?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Le nubi gli fanno velo e non vede e sulla volta dei cieli passeggia».
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Vuoi tu seguire il sentiero d'un tempo, gia battuto da uomini empi,
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 che prima del tempo furono portati via, quando un fiume si era riversato sulle loro fondamenta?
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Dicevano a Dio: «Allontànati da noi! Che cosa ci può fare l'Onnipotente?».
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Eppure egli aveva riempito le loro case di beni, anche se i propositi degli empi erano lontani da lui.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 I giusti ora vedono e ne godono e l'innocente si beffa di loro:
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 «Sì, certo è stata annientata la loro fortuna e il fuoco ne ha divorati gli avanzi!».
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Su, riconcìliati con lui e tornerai felice, ne riceverai un gran vantaggio.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Accogli la legge dalla sua bocca e poni le sue parole nel tuo cuore.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Se ti rivolgerai all'Onnipotente con umiltà, se allontanerai l'iniquità dalla tua tenda,
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 se stimerai come polvere l'oro e come ciottoli dei fiumi l'oro di Ofir,
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 allora sarà l'Onnipotente il tuo oro e sarà per te argento a mucchi.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 Allora sì, nell'Onnipotente ti delizierai e alzerai a Dio la tua faccia.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Lo supplicherai ed egli t'esaudirà e tu scioglierai i tuoi voti.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Deciderai una cosa e ti riuscirà e sul tuo cammino splenderà la luce.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Egli umilia l'alterigia del superbo, ma soccorre chi ha gli occhi bassi.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Egli libera l'innocente; tu sarai liberato per la purezza delle tue mani.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
