Isaia 3
1 Ecco infatti, il Signore, Dio degli eserciti, toglie a Gerusalemme e a Giuda ogni genere di sostegno, ogni riserva di pane e ogni sostentamento d'acqua,
Бо Госпо́дь ось, Господь Савао́т візьме з Єрусали́му й з Юдеї підпо́ру й опо́ру: усяку підпо́ру від хліба, і всяку підпо́ру води,
2 il prode e il guerriero, il giudice e il profeta, l'indovino e l'anziano,
ли́царя та вояка́, суддю та пророка, і чарівника́ та старо́го,
3 il capo di una cinquantina e il notabile, il consigliere e il mago sapiente e l'esperto di incantesimi.
п'ятдеся́тника та родови́того, і радника, і в мисте́цтві премудрого, і в закля́ттях умі́лого, —
4 Io metterò come loro capi ragazzi, monelli li domineranno.
і за прави́телів дам юнакі́в, і дітваки́ запанують над ними!
5 Il popolo userà violenza: l'uno contro l'altro, individuo contro individuo; il giovane tratterà con arroganza l'anziano, lo spregevole, il nobile.
І буде чави́ти наро́д один о́дного, і кожен свого бли́жнього! Повстане хлопча́к на старо́го, а легковажений на поважа́ного.
6 Poiché uno afferra l'altro nella casa del padre: «Tu hai un mantello: sii nostro capo; prendi in mano questa rovina!».
Бо схо́пить брат брата свого́ в домі батька свого та й скаже: „Ти маєш оде́жу, то будь нашим прави́телем, і під рукою твоєю хай буде руї́на оця“!
7 Ma quegli si alzerà in quel giorno per dire: «Non sono un medico; nella mia casa non c'è pane né mantello; non mi ponete a capo del popolo!».
Того дня він піді́йме свій голос та й скаже: „Не бу́ду я ра́ни обв'я́зувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні о́дягу, — не настановля́йте мене за прави́теля люду“!
8 Certo, Gerusalemme va in rovina e Giuda crolla, perché la loro lingua e le loro opere sono contro il Signore, fino ad offendere la vista della sua maestà divina.
Бо рухнув Єрусалим, і впала Юде́я, бо їхній язик та їхній чин — проти Господа, щоб упе́ртими бути оча́м Його слави.
9 La loro parzialità verso le persone li condanna ed essi ostentano il peccato come Sòdoma: non lo nascondono neppure; disgraziati! Si preparano il male da se stessi.
Проти них свідчить ви́раз лиця їхнього, а гріх свій вони виявля́ють, немов той Содо́м, не пере́чать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
10 Beato il giusto, perché egli avrà bene, mangerà il frutto delle sue opere.
Скажіте про праведного: Буде до́бре йому, бо вони споживу́ть плід учи́нків своїх.
11 Guai all'empio! Lo colpirà la sventura, secondo i misfatti delle sue mani avrà la mercede.
Та горе безбожному, зле, бо йому́ буде зро́блений чин його рук!
12 Il mio popolo! Un fanciullo lo tiranneggia e le donne lo dominano. Popolo mio, le tue guide ti traviano, distruggono la strada che tu percorri.
Наро́д Мій, — діти́ська його утиска́ють, а жінки́ мають го́ру над ним... Наро́де ти Мій, — твої провідники́ вчинили блудя́чим тебе, і дорогу стежо́к твоїх сплу́тали!
13 Il Signore appare per muovere causa, egli si presenta per giudicare il suo popolo.
Госпо́дь став на прю, і стоїть, щоб судити наро́ди.
14 Il Signore inizia il giudizio con gli anziani e i capi del suo popolo: «Voi avete devastato la vigna; le cose tolte ai poveri sono nelle vostre case.
Господь іде на суд, щоб судитись з старши́ми наро́ду Свого́ та з вождя́ми його́: „Ви виногра́дника зни́щили, грабу́нок з убогого — в ваших дома́х!
15 Qual diritto avete di opprimere il mio popolo, di pestare la faccia ai poveri?». Oracolo del Signore, Signore degli eserciti.
Що це сталося вам, що наро́д Мій ви гно́бите та утискаєте вбогих?“Так говорить Госпо́дь, Бог Савао́т.
16 Dice il Signore: «Poiché si sono insuperbite le figlie di Sion e procedono a collo teso, ammiccando con gli occhi, e camminano a piccoli passi facendo tintinnare gli anelli ai piedi,
І промовив Господь: Зате, що до́чки Сіонські загорді́ли, і ходять витягненоши́ї, і морга́ють очима, і все ходять дрібни́ми кро́чками, і дзвонять спря́жками на ногах своїх,
17 perciò il Signore renderà tignoso il cranio delle figlie di Sion, il Signore denuderà le loro tempie».
тому вчи́нить Господь ті́м'я Сіонських дочо́к паршивим, і їхній сором обнажить Господь!
18 In quel giorno il Signore toglierà l'ornamento di fibbie, fermagli e lunette,
Того дня поскидає Господь окра́су спря́жок на їхніх ногах, і чі́льця, і місяці,
19 orecchini, braccialetti, veli,
сережки, нараме́нники, і серпа́нки,
20 bende, catenine ai piedi, cinture, boccette di profumi, amuleti,
і заво́ї, і ланцюжки́ на ногах, і пояски́, і пляшечки́ з па́хощами, і чарівни́чі при́віски,
21 anelli, pendenti al naso,
персні, і сережки носові́,
22 vesti preziose e mantelline, scialli, borsette,
чудо́ві убра́ння, і окриття́, і намітки та торби,
23 specchi, tuniche, cappelli e vestaglie.
дзеркала́ й льняні хито́ни та турба́ни, і прозо́рі покрива́ла.
24 Invece di profumo ci sarà marciume, invece di cintura una corda, invece di ricci calvizie, invece di vesti eleganti uno stretto sacco, invece di bellezza bruciatura.
І ста́неться, замість бальза́му — смо́рід буде, і замість по́яса — шнур, а замість мисте́цько укла́дених кучерів — ли́сина, і замість хито́на цінно́го — вере́та з паско́м, а замість краси́ — спалени́на!
25 «I tuoi prodi cadranno di spada, i tuoi guerrieri in battaglia».
Попа́дають му́жі твої від меча́, а лица́рство твоє — на війні, —
26 Si alzeranno lamenti e gemiti alle tue porte e tu, disabitata, giacerai a terra.
і бу́дуть стогна́ти та пла́кати воро́та її, і буде спусто́шена, й сяде на землю Сіонська дочка́.
