Matayo 23
1 Kuleka ite auligilye ne antu neamanyisigwa ahwe,
Тоді Ісус промовив до народу та до своїх учнів:
2 ''Iaandeki neamafalisayo ikaie ituntu lang'wa Musa.
«На місці Мойсея сидять книжники та фарисеї.
3 Kehi neakumuila kituma, itumi kunu mezeagoza. Kuita muteke kituma intendo yao, kunsoko neanso elunga imakani neshaituma.
Отже, робіть та слухайтесь усього, що вони вам кажуть, але не робіть їхніх вчинків, адже вони говорять одне, а роблять інше.
4 Itai etunga meligo melito neanso hange mekaku humehenha, hange eahensha iantu mumeenga ao. Kuite neanso shaehugeela ata ninino kukenha.
Вони в’яжуть важкі тягарі, які важко нести, і кладуть їх на плечі людей, але самі й пальцем не хочуть їх поворухнути.
5 Inlendo yao yehi, ituma nsoko agozwe neantu. Kunsoko neanso igalipya imasandeko ao nukongeelya ukuulu nua upendi wang'wenda ao.
Вони роблять усі свої вчинки, щоб їх бачили люди: розширюють свої філактерії та збільшують китиці,
6 Neanso ilowa kikie muianza yakikulya muumalagone mumatuntu akakulya mukate amumasinagogi,
люблять почесні місця на бенкетах, перші місця в синагогах,
7 nuhulamushigwa kukulyo nkani yakusoko, nukulang'wa, ''Amanyisi'' ne antu.
привітання на ринках та щоб люди їх кликали: Равві!
8 Kuite unye singainonee kitangwa''Miamanyisi'' Kunsoko muukete umumanyisi ung'wi, hange unye meehi mekiluna.
Але ви не називайте себе Равві, бо Один у вас Равві, ви ж усі – брати.
9 Muleke kuuitanga muntu wehi apa mihe kena Tata wanyu, kunsoko mukete Tata wang'wi alua, nung'wenso ukole hilunde.
Не називайте [нікого] на землі своїм Отцем, бо лише Один у вас Отець – Той, Що на Небі.
10 Hange muleke kitangwa ''amanyisi'' kunsoko mukete umumanyisi ung'wi duu, inge Kristo.
Також нікого не називайте Наставником, бо Один у вас Наставник – Христос.
11 Inge numukulu mulalanyu ukutala mutumi wanyu.
Найбільший з вас нехай буде вам слугою.
12 Wehi nukihumbula ukusimigwa, hange wehi nukisimya ukuhumbulwa.
Бо хто підноситиме себе, той буде принижений, а хто себе принижуватиме, буде піднесений.
13 Kuite ukea wanyu aandeki nea mafalisayo, ateele! mukua lugaile iantu utemi nuakilunde. Nunyenyeshamuhumile kingela, shamuagombilye neakingela hutende ite.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми: самі не входите й тим, хто бажає ввійти, не дозволяєте.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви поїдаєте доми вдів і лицемірно довго молитесь. За це отримаєте ще більшу кару.
15 Ukae wanyu aandeki neafalisayo, ateele! Mukuputa itumbe labahali nukumutenda umuntu ung'wi wahuele kuaya nemukumanyisa. hangi nuekatenda anga unyenye, mukumulenda kabiili muntu nue [kumoto] jehanamu anga uu uuyenye nemile. (Geenna g1067)
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подорожуєте морем та суходолом, щоб здобути хоча б одного наверненого; і коли це стається, робите його сином Геєни, вдвічі гіршим за вас. (Geenna g1067)
16 Ukae wanyu atongeeli nea poku, unye nemilunga, wehi nuelapa kitekeelo, singa kentu. Kuite nuelapa kilapo la zahabu ni lekeelo, ukulungwa nekelapokakwe.
Горе вам, сліпі поводирі! Ви кажете: „Якщо хтось клянеться Храмом, то це нічого не значить, а якщо клянеться золотом Храму, то він зв’язаний присягою“.
17 Unye apoku meapungu, nekeule nekekulu kukelakeuya, zahabune angwi itekeelo neliikilwe wakufu nezahabu kung'wi Tunda?
Ви безумні та сліпі! Адже що більше: золото чи Храм, який освячує золото?
18 Hange, wehi nukulapa kuzahabu, singa kentu. Inge nukulapa kisongelyo nelekole mung'waakwe, utungilwa nuulapi wakwe.
І [ще ви кажете]: хто клянеться жертовником, це нічого не значить, а якщо клянеться даром, що на ньому, то він зв’язаний присягою.
19 Unye antu nemeapoku, nekeule nekekulu kukele ikiunya isongeelyona ang'wi adhabu neekwa wakufu imasongeilyo nepumigwa kung'wi Tunda?
Сліпці! Що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
20 Kuite, nuanso nuelopa kuzahabu wilapa kunelanso nukumaintu ehe nahole kung'wa akwe.
Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що на ньому.
21 Nung'wenso nuelapa mitekeelo, wilapa kunelanso kung'wenso nuekili akwe.
І хто клянеться Храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому.
22 Nung'wenso nuelapa kiluunde, wilapa pituntu la utemi ne lang'wi Tunda nukung'wenso nuikie mung'wanso.
І хто клянеться небом, клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23 Ukae wanyu, aandeki neafalisayo, ateele! kunsoko mukupunya ezaka kubizali, mnaanaa nechicha, kuita mukuleka imakani nemalito milego -tai ukende, nuuhueli. Kuite aya yemunonee kutula mutumile, hange singa kumaleka nemangiza muhile kumitumela.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви даєте десятину з м’яти, кропу та тмину, але знехтували найважливішим у Законі: справедливістю, милістю та вірою. І це належить робити, і тим не нехтувати.
24 Unye atongeeli nemeapoku, nemukusuza umududu numuniino kuite mukuimela ingamia!
Сліпі поводирі, що відціджуєте комара, а ковтаєте верблюда.
25 Ukae wanyu, andeki neafalisayo, miateele! Kunsoko mukoja ikole kunzi ne sahani kuhunzi, kuite kunzi izue uubi hange kulile anga upolo.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині вони повні здирництва та ненажерливості.
26 Unye aaafalisa nemiapoku, oji hanza ikole mukati ne mukati a sahani, nsoko inkika na kunzi etule nza nenyenso gaa.
Сліпий фарисею! Очисти спочатку чашу зсередини, щоб і ззовні вона стала чистою.
27 Ukae wanyi, aandeke neafalisayo, meateele! kunsoko mukimpyana niibeela napakilwe ukenke, kunzi igela maza, kuite mukati izue imakupa naashi hange kela kentu neke bii.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви – як побілені гроби, які ззовні видаються гарними, а всередині повні кісток мерців та всякої нечистоти.
28 Uulukuli, nunye kunzi migee kena miaza ntongeele aantu, kuite kunzi mizue uteele nuubi.
Так і ви ззовні видаєтеся праведними людьми, а всередині повні лицемірства та беззаконня.
29 Ukae wanyu, aandeki neafalisayo, meateele! kunsoko mukuzenga iibiila na anyakidagu nukupambe iibiila yao awa nea tai.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви будуєте гробниці пророкам, прикрашаєте пам’ятники праведникам
30 Unye milunga, anga aekikie mumahiku a tata itu, shanga aezekipalung'wi nao kuhunula usakami nuanya kidagu.
і кажете: „Якби ми жили за днів наших батьків, то не були б спільниками у крові пророків“.
31 Kuite mukihenga unyenye kena unye miana ao awa nae abulagile ianyakidagu.
Цим ви свідчите, що ви є синами тих, що вбивали пророків.
32 Hange unyenye mukupikeelya kizulya pang'wanso niinonee umulandu nua Tata anyu.
Сповніть же до кінця приклад ваших батьків.
Змії, поріддя гадюче! Як ви зможете уникнути суду Геєни? (Geenna g1067)
34 Kuite, goza, kuatuma kitalanyu ianyakidagu, antuneakuligwa, neaandeki, Ang'wi ao mukuabulaga nukuaja. Ang'wiao mukuakua mumasinagogi anyu nukuazunsa nukupuma makesale king'wi sunga numuya.
Ось тому Я посилаю до вас пророків, мудреців та книжників. Декого з них ви вб’єте та розіпнете, а декого з них ви будете бити у ваших синагогах та гнати з міста до міста.
35 Upumeli kena kung'wa anyu ukupumela usakami wehi nua tai nauhunuwe mihe, kaziilya isakamiang'wa Habili nua tai sunga isakani niya Zakalia ung'waa Balaki, nae mumubulabile patakatifu nepa kezindaalo.
І тому впаде на вас уся кров праведників, пролита на землі: від крові праведного Авеля до крові Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між Храмом та жертовником.
36 Tai, kumuila, imakani aya ehi akuupata uwileli uwu.
Істинно кажу вам: усе це прийде на цей рід.
37 Yerusalemu, Yerusalemu, uewe nukeze abulaga ianyakidagu nukuakua namagwe awa neatumilwe kung'wa ako! Nkua inga kumilingeela iang'enya ako palung'wi anga enkuku nilingeela iana akwe mumanana akwe, kuite singa wikagomba!
О, Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і закидуєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я бажав зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, але ви не захотіли!
38 Goza ito lako lasaga nuula.
Ось ваш дім залишається порожнім.
39 Nunee kuila, kandeelya, itungo lele nukulongoleka singa umona, sunga nuekalunga, “Ukembetilwe nuanso nuzile kulina nela Mukulu.”
Бо кажу вам: віднині не побачите Мене, доки не скажете: „Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!“»
