Wahyu 10
1 Lalu saya melihat malaikat lain yang penuh kuasa turun dari surga. Malaikat itu berjubahkan awan putih. Kepalanya dikelilingi sebuah pelangi. Mukanya bersinar seperti matahari, dan kakinya kelihatan seperti dua tiang api.
Тоді я побачив іншого могутнього ангела, що спускався з неба. Він був оповитий хмарою, і райдуга була над його головою. Його обличчя було схоже на сонце, а ноги як вогняні стовпи,
2 Dia memegang sebuah gulungan kitab yang terbuka. Kaki kanannya menginjak laut, sedangkan kaki kirinya menginjak daratan.
він тримав у своїй руці розгорнутий невеликий сувій. Він поставив праву ногу на море, а ліву – на землю,
3 Malaikat itu berseru dengan suara yang sangat nyaring, seperti singa mengaum. Sesudah itu, suara Yang Mahakuasa berbicara dari surga seperti bunyi guntur.
вигукнув гучним голосом, подібним до ричання лева. Коли він закричав, пролунали голоси семи громів.
4 Baru saja saya hendak menuliskan apa yang saya dengar, ada suara lain dari surga yang berkata, “Jangan tuliskan apa yang dikatakan oleh suara yang seperti guntur itu. Rahasiakanlah hal itu.”
І коли сім громів заговорили, я збирався писати, але почув голос із неба, який сказав: «Запечатай те, що сказали сім громів, і не записуй цього».
5 Lalu malaikat yang menginjak laut dan darat tadi mengangkat tangan kanannya ke langit
Тоді ангел, якого я бачив, стоячи на морі й на землі, підняв свою праву руку до неба
6 dan bersumpah, “Demi Dia yang hidup selamanya, yaitu TUHAN Pencipta langit, bumi, laut, dan segala isinya: Allah tidak akan menunda untuk melaksanakan apa yang sudah direncanakan-Nya! Ketika malaikat yang ketujuh meniup terompetnya, semua yang dinubuatkan para nabi dan para utusan Allah akan segera terjadi, dan rencana Allah yang masih dirahasiakan dari manusia akan menjadi nyata.” (aiōn g165)
й присягнув Тим, Хто живий навіки-віків, Хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, море і все, що в ньому. Він сказав, що зволікання вже не буде. (aiōn g165)
А в ті дні, коли сьомий ангел засурмить, тоді здійсниться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам, пророкам.
8 Kemudian suara dari langit itu menyuruh saya, “Pergilah mengambil gulungan kitab kecil yang terbuka dari tangan malaikat yang menginjak laut dan darat.”
Тоді голос, який я почув із неба, ще раз заговорив до мене: «Іди, візьми розкритий сувій, що в руці ангела, який стоїть на морі й на землі».
9 Maka saya pergi kepada malaikat itu dan berkata, “Tolong berikan gulungan kitab kecil itu kepada saya.” Jawab malaikat itu, “Ambillah ini dan makanlah. Kitab ini akan terasa manis seperti madu di dalam mulutmu, tetapi akan membuat perutmu mual.”
Тож я підійшов до ангела й попросив його дати мені маленький сувій. Він сказав мені: «Візьми і з’їж його. У твоєму животі буде гірко, але в роті він буде солодкий, як мед».
10 Ketika saya mengambil kitab itu dari tangannya dan memakannya, kitab itu manis seperti madu di dalam mulut saya, dan sesudah ditelan, perut saya terasa mual.
Я взяв маленький сувій з руки ангела і з’їв його. У роті він був солодкий, як мед, але коли я з’їв його, у животі стало гірко.
11 Lalu saya diberitahu, “Kamu harus bernubuat lagi tentang berbagai suku bahasa, bangsa, dan kerajaan.”
Тоді мені сказали: «Ти повинен знову пророкувати про народи, племена, мови й багатьох царів».
