< Mazmur 147 >
1 Haleluya! Sungguh, bermazmur bagi Allah kita itu baik, bahkan indah, dan layaklah memuji-muji itu.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 TUHAN membangun Yerusalem, Ia mengumpulkan orang-orang Israel yang tercerai-berai;
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 Ia menyembuhkan orang-orang yang patah hati dan membalut luka-luka mereka;
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 Ia menentukan jumlah bintang-bintang dan menyebut nama-nama semuanya.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Besarlah Tuhan kita dan berlimpah kekuatan, kebijaksanaan-Nya tak terhingga.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 TUHAN menegakkan kembali orang-orang yang tertindas, tetapi merendahkan orang-orang fasik sampai ke bumi.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Bernyanyilah bagi TUHAN dengan nyanyian syukur, bermazmurlah bagi Allah kita dengan kecapi!
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 Dia, yang menutupi langit dengan awan-awan, yang menyediakan hujan bagi bumi, yang membuat gunung-gunung menumbuhkan rumput.
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 Dia, yang memberi makanan kepada hewan, kepada anak-anak burung gagak, yang memanggil-manggil.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 Ia tidak suka kepada kegagahan kuda, Ia tidak senang kepada kaki laki-laki;
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 TUHAN senang kepada orang-orang yang takut akan Dia, kepada orang-orang yang berharap akan kasih setia-Nya.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Megahkanlah TUHAN, hai Yerusalem, pujilah Allahmu, hai Sion!
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 Sebab Ia meneguhkan palang pintu gerbangmu, dan memberkati anak-anakmu di antaramu.
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 Ia memberikan kesejahteraan kepada daerahmu dan mengenyangkan engkau dengan gandum yang terbaik.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 Ia menyampaikan perintah-Nya ke bumi; dengan segera firman-Nya berlari.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 Ia menurunkan salju seperti bulu domba dan menghamburkan embun beku seperti abu.
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 Ia melemparkan air batu seperti pecahan-pecahan. Siapakah yang tahan berdiri menghadapi dingin-Nya?
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 Ia menyampaikan firman-Nya, lalu mencairkan semuanya, Ia meniupkan angin-Nya, maka air mengalir.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 Ia memberitakan firman-Nya kepada Yakub, ketetapan-ketetapan-Nya dan hukum-hukum-Nya kepada Israel.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 Ia tidak berbuat demikian kepada segala bangsa, dan hukum-hukum-Nya tidak mereka kenal. Haleluya!
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!