Amsal 29
1 Siapa bersitegang leher, walaupun telah mendapat teguran, akan sekonyong-konyong diremukkan tanpa dapat dipulihkan lagi.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Jika orang benar bertambah, bersukacitalah rakyat, tetapi jika orang fasik memerintah, berkeluhkesahlah rakyat.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 Orang yang mencintai hikmat menggembirakan ayahnya, tetapi siapa yang bergaul dengan pelacur memboroskan harta.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Dengan keadilan seorang raja menegakkan negerinya, tetapi orang yang memungut banyak pajak meruntuhkannya.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Orang yang menjilat sesamanya membentangkan jerat di depan kakinya.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Orang yang jahat terjerat oleh pelanggarannya, tetapi orang benar akan bersorak dan bersukacita.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Orang benar mengetahui hak orang lemah, tetapi orang fasik tidak mengertinya.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Pencemooh mengacaukan kota, tetapi orang bijak meredakan amarah.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Jika orang bijak beperkara dengan orang bodoh, orang bodoh ini mengamuk dan tertawa, sehingga tak ada ketenangan.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Orang yang haus akan darah membenci orang saleh, tetapi orang yang jujur mencari keselamatannya.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Orang bebal melampiaskan seluruh amarahnya, tetapi orang bijak akhirnya meredakannya.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Kalau pemerintah memperhatikan kebohongan, semua pegawainya menjadi fasik.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Si miskin dan si penindas bertemu, dan TUHAN membuat mata kedua orang itu bersinar.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Raja yang menghakimi orang lemah dengan adil, takhtanya tetap kokoh untuk selama-lamanya.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 Tongkat dan teguran mendatangkan hikmat, tetapi anak yang dibiarkan mempermalukan ibunya.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Jika orang fasik bertambah, bertambahlah pula pelanggaran, tetapi orang benar akan melihat keruntuhan mereka.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Didiklah anakmu, maka ia akan memberikan ketenteraman kepadamu, dan mendatangkan sukacita kepadamu.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Bila tidak ada wahyu, menjadi liarlah rakyat. Berbahagialah orang yang berpegang pada hukum.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Dengan kata-kata saja seorang hamba tidak dapat diajari, sebab walaupun ia mengerti, namun ia tidak mengindahkannya.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Kaulihat orang yang cepat dengan kata-katanya; harapan lebih banyak bagi orang bebal dari pada bagi orang itu.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Siapa memanjakan hambanya sejak muda, akhirnya menjadikan dia keras kepala.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 Si pemarah menimbulkan pertengkaran, dan orang yang lekas gusar, banyak pelanggarannya.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Keangkuhan merendahkan orang, tetapi orang yang rendah hati, menerima pujian.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Siapa menerima bagian dari pencuri, membenci dirinya. Didengarnya kutuk, tetapi tidak diberitahukannya.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Takut kepada orang mendatangkan jerat, tetapi siapa percaya kepada TUHAN, dilindungi.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Banyak orang mencari muka pada pemerintah, tetapi dari TUHAN orang menerima keadilan.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Orang bodoh adalah kekejian bagi orang benar, orang yang jujur jalannya adalah kekejian bagi orang fasik.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
