Ratapan 3
1 Akulah orang yang melihat sengsara disebabkan cambuk murka-Nya.
Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —
2 Ia menghalau dan membawa aku ke dalam kegelapan yang tidak ada terangnya.
Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.
3 Sesungguhnya, aku dipukul-Nya berulang-ulang dengan tangan-Nya sepanjang hari.
Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.
4 Ia menyusutkan dagingku dan kulitku, tulang-tulangku dipatahkan-Nya.
Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,
5 Ia mendirikan tembok sekelilingku, mengelilingi aku dengan kesedihan dan kesusahan.
обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,
6 Ia menempatkan aku di dalam gelap seperti orang yang sudah lama mati.
у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.
7 Ia menutup segala jalan ke luar bagiku, Ia mengikat aku dengan rantai yang berat.
Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.
8 Walaupun aku memanggil-manggil dan berteriak minta tolong, tak didengarkan-Nya doaku.
І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,
9 Ia merintangi jalan-jalanku dengan batu pahat, dan menjadikannya tidak terlalui.
Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.
10 Laksana beruang Ia menghadang aku, laksana singa dalam tempat persembunyian.
Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!
11 Ia membelokkan jalan-jalanku, merobek-robek aku dan membuat aku tertegun.
Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!
12 Ia membidikkan panah-Nya, menjadikan aku sasaran anak panah.
Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —
13 Ia menyusupkan ke dalam hatiku segala anak panah dari tabung-Nya.
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
14 Aku menjadi tertawaan bagi segenap bangsaku, menjadi lagu ejekan mereka sepanjang hari.
Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.
15 Ia mengenyangkan aku dengan kepahitan, memberi aku minum ipuh.
Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.
16 Ia meremukkan gigi-gigiku dengan memberi aku makan kerikil; Ia menekan aku ke dalam debu.
І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,
17 Engkau menceraikan nyawaku dari kesejahteraan, aku lupa akan kebahagiaan.
і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.
18 Sangkaku: hilang lenyaplah kemasyhuranku dan harapanku kepada TUHAN.
І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.
19 "Ingatlah akan sengsaraku dan pengembaraanku, akan ipuh dan racun itu."
Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —
20 Jiwaku selalu teringat akan hal itu dan tertekan dalam diriku.
душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.
21 Tetapi hal-hal inilah yang kuperhatikan, oleh sebab itu aku akan berharap:
Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22 Tak berkesudahan kasih setia TUHAN, tak habis-habisnya rahmat-Nya,
Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —
23 selalu baru tiap pagi; besar kesetiaan-Mu!
нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!
24 "TUHAN adalah bagianku," kata jiwaku, oleh sebab itu aku berharap kepada-Nya.
Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!
25 TUHAN adalah baik bagi orang yang berharap kepada-Nya, bagi jiwa yang mencari Dia.
Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!
26 Adalah baik menanti dengan diam pertolongan TUHAN.
Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.
27 Adalah baik bagi seorang pria memikul kuk pada masa mudanya.
Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —
28 Biarlah ia duduk sendirian dan berdiam diri kalau TUHAN membebankannya.
нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;
29 Biarlah ia merebahkan diri dengan mukanya dalam debu, mungkin ada harapan.
хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;
30 Biarlah ia memberikan pipi kepada yang menamparnya, biarlah ia kenyang dengan cercaan.
хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.
31 Karena tidak untuk selama-lamanya Tuhan mengucilkan.
Бо Господь не наві́ки ж покине!
32 Karena walau Ia mendatangkan susah, Ia juga menyayangi menurut kebesaran kasih setia-Nya.
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю, —
33 Karena tidak dengan rela hati Ia menindas dan merisaukan anak-anak manusia.
бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.
34 Kalau dipijak-pijak dengan kaki tawanan-tawanan di dunia,
Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,
35 kalau hak orang dibelokkan di hadapan Yang Mahatinggi,
щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,
36 atau orang diperlakukan tidak adil dalam perkaranya, masakan Tuhan tidak melihatnya?
щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!
37 Siapa berfirman, maka semuanya jadi? Bukankah Tuhan yang memerintahkannya?
Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?
38 Bukankah dari mulut Yang Mahatinggi keluar apa yang buruk dan apa yang baik?
Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?
39 Mengapa orang hidup mengeluh? Biarlah setiap orang mengeluh tentang dosanya!
Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.
40 Marilah kita menyelidiki dan memeriksa hidup kita, dan berpaling kepada TUHAN.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
41 Marilah kita mengangkat hati dan tangan kita kepada Allah di sorga:
підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!
42 Kami telah mendurhaka dan memberontak, Engkau tidak mengampuni.
Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,
43 Engkau menyelubungi diri-Mu dengan murka, mengejar kami dan membunuh kami tanpa belas kasihan.
закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44 Engkau menyelubungi diri-Mu dengan awan, sehingga doa tak dapat menembus.
закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.
45 Kami Kaujadikan kotor dan keji di antara bangsa-bangsa.
Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,
46 Terhadap kami semua seteru kami mengangakan mulutnya.
наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,
47 Kejut dan jerat menimpa kami, kemusnahan dan kehancuran.
страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.
48 Air mataku mengalir bagaikan batang air, karena keruntuhan puteri bangsaku.
Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.
49 Air mataku terus-menerus bercucuran, dengan tak henti-hentinya,
Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,
50 sampai TUHAN memandang dari atas dan melihat dari sorga.
аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —
51 Mataku terasa pedih oleh sebab keadaan puteri-puteri kotaku.
моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.
52 Seperti burung aku diburu-buru oleh mereka yang menjadi seteruku tanpa sebab.
Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,
53 Mereka melemparkan aku hidup-hidup dalam lobang, melontari aku dengan batu.
життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.
54 Air membanjir di atas kepalaku, kusangka: "Binasa aku!"
Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „ Вже погу́блений я!“
55 "Ya TUHAN, aku memanggil nama-Mu dari dasar lobang yang dalam.
Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,
56 Engkau mendengar suaraku! Janganlah Kaututupi telinga-Mu terhadap kesahku dan teriak tolongku!
Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!
57 Engkau dekat tatkala aku memanggil-Mu, Engkau berfirman: Jangan takut!"
Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“
58 "Ya Tuhan, Engkau telah memperjuangkan perkaraku, Engkau telah menyelamatkan hidupku.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59 Engkau telah melihat ketidakadilan terhadap aku, ya TUHAN; berikanlah keadilan!
Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!
60 Engkau telah melihat segala dendam mereka, segala rancangan mereka terhadap aku."
Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,
61 "Engkau telah mendengar cercaan mereka, ya TUHAN, segala rancangan mereka terhadap aku,
Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,
62 percakapan orang-orang yang melawan aku, dan rencana mereka terhadap aku sepanjang hari.
мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.
63 Amatilah duduk bangun mereka! Aku menjadi lagu ejekan mereka."
Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!
64 "Engkau akan mengadakan pembalasan terhadap mereka, ya TUHAN, menurut perbuatan tangan mereka.
Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65 Engkau akan mengeraskan hati mereka; kiranya kutuk-Mu menimpa mereka!
Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!
66 Engkau akan mengejar mereka dengan murka dan memunahkan mereka dari bawah langit, ya TUHAN!"
Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!
