Ayub 27
1 Maka Ayub melanjutkan uraiannya:
І Йов далі вів мову свою та й казав:
2 "Demi Allah yang hidup, yang tidak memberi keadilan kepadaku, dan demi Yang Mahakuasa, yang memedihkan hatiku,
„ Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
3 selama nafasku masih ada padaku, dan roh Allah masih di dalam lubang hidungku,
і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —
4 maka bibirku sungguh-sungguh tidak akan mengucapkan kecurangan, dan lidahku tidak akan melahirkan tipu daya.
неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!
5 Aku sama sekali tidak membenarkan kamu! Sampai binasa aku tetap mempertahankan bahwa aku tidak bersalah.
Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —
6 Kebenaranku kupegang teguh dan tidak kulepaskan; hatiku tidak mencela seharipun dari pada umurku.
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
7 Biarlah musuhku mengalami seperti orang fasik, dan orang yang melawan aku seperti orang yang curang.
нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!
8 Karena apakah harapan orang durhaka, kalau Allah menghabisinya, kalau Ia menuntut nyawanya?
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
9 Apakah Allah akan mendengar teriaknya, jika kesesakan menimpa dia?
Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?
10 Dapatkah ia bersenang-senang karena Yang Mahakuasa dan berseru kepada Allah setiap waktu?
Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?
11 Aku akan mengajari kamu tentang tangan Allah, apa yang dimaksudkan oleh Yang Mahakuasa tidak akan kusembunyikan.
Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —
12 Sesungguhnya, kamu sekalian telah melihatnya sendiri; mengapa kamu berpikir yang tidak-tidak?
таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?
13 Inilah bagian orang fasik yang ditentukan Allah, dan milik pusaka orang-orang lalim yang mereka terima dari Yang Mahakuasa:
Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:
14 kalau anak-anaknya bertambah banyak mereka menjadi makanan pedang, dan anak cucunya tidak mendapat cukup makan;
Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!
15 siapa yang luput dari padanya, akan turun ke kubur karena wabah, dengan tidak ditangisi oleh janda mereka.
Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
16 Jikalau ia menimbun uang seperti debu banyaknya, dan menumpuk pakaian seperti tanah liat,
Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,
17 sekalipun ia yang menumpuknya, namun orang benar yang akan memakainya, dan orang yang tidak bersalah yang akan membagi-bagi uang itu.
то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.
18 Ia mendirikan rumahnya seperti sarang laba-laba, seperti gubuk yang dibuat penjaga.
Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,
19 Sebagai orang kaya ia membaringkan diri, tetapi tidak dapat ia mengulanginya: ketika ia membuka matanya, maka tidak ada lagi semuanya itu.
він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.
20 Kedahsyatan mengejar dia seperti air bah, pada malam hari ia diterbangkan badai;
Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,
21 angin timur mengangkatnya, lalu lenyaplah ia; ia dilemparkannya dari tempatnya.
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...
22 Dengan tak kenal belas kasihan Allah melempari dia, dengan cepat ia harus melepaskan diri dari kuasa-Nya.
Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
23 Oleh karena dia orang bertepuk tangan, dan bersuit-suit karena dia dari tempat kediamannya."
Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.
