< Ilu 10 >
1 Ilu dị iche iche nke Solomọn: Nwata maara ihe na-eme ka nna ya ṅụrịa ọṅụ; ma nwantakịrị dị nzuzu na-ewetara nne ya nʼiru ụjụ.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Akụ a kpatara nʼụzọ na-ezighị ezi adịghị aba uru, ma ezi omume na-azọpụta mmadụ site nʼọnwụ.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Onyenwe anyị agaghị ekwe ka onye ezi omume nwụọ nʼagụụ, ọ gakwaghị ekwe ka ihe nọgide na-agara onye ajọ omume nke ọma.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Aka ndị umengwụ na-eweta ogbenye, ma aka na-arụsị ọrụ ike na-eweta ụba.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 Onye na-ekpokọta nʼoge ọkọchị bụ nwa maara ihe, ma nwa ahụ nke na-arahụ ụra nʼoge ọrụ bụ nwa na-eweta ihere.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Onye ezi omume na-anata ngọzị, ma naanị nkọcha jupụtara nʼọnụ onye ajọ omume.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Aha onye ezi omume ka eji enye ngọzị, ma aha onye ajọ omume ga-ere ure.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Onye obi ya maara ihe na-anabata ihe e nyere nʼiwu, ma onye nzuzu ekwurekwu ga-ala nʼiyi.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Onye ụzọ ya ziri ezi na-aga ije nʼatụghị egwu, ma onye ụzọ ya ezighị ezi ka a ga-achọpụta.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Onye ọbụla na-egbu ikuanya na-ebute ihe mwute, onye nzuzu ekwurekwu ga-abịa nʼịla nʼiyi.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Ọnụ onye ezi omume bụ isi iyi nke ndụ, ma naanị nkọcha jupụtara nʼọnụ onye ajọ omume.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ịkpọ asị na-akpali esemokwu, ma ịhụnanya na-ekpuchi mmehie niile.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 Ndị nwere nghọta na-ekwu okwu nwere isi, ma ndị na-enweghị uche ka a na-eti ihe dịka ohu.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 Onye amamihe na-akpakọba ihe ọmụma, ma onye nzuzu na-eji ọnụ ya akpọ ịla nʼiyi oku.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Akụ ndị ọgaranya bụrụ ha obodo e wusiri ike, ma ụbịam bụ ịla nʼiyi nke ndị ogbenye.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Ụgwọ ọrụ onye ezi omume bụ ndụ, ma ihe nweta nke onye ajọ omume bụ mmehie na ọnwụ.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 Onye na-ege ntị na ndụmọdụ na-egosi ụzọ nke ndụ, ma onye na-adịghị anabata ndụmọdụ na-eme ka ndị ọzọ kpafuo.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Onye ji egbugbere ọnụ ụgha ekpuchi ịkpọ asị na onye na-agbasa okwu nkwutọ bụ onye nzuzu.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Nʼọtụtụ okwu mmehie adịghị akwụsị ma ndị nwere uche na-ejide ire ha.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Ire nke onye ezi omume bụ ọlaọcha kachasị mma, ma obi onye ajọ omume bụ ihe ọnụahịa nta.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Egbugbere ọnụ onye ezi omume na-azụju ọtụtụ mmadụ afọ, ma ndị nzuzu na-anwụ nʼihi amamihe nke kọrọ ha.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Ngọzị Onyenwe anyị na-eme mmadụ ọgaranya, ọ naghị atụkwasị ya nsogbu.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 Ihe na-atọ onye nzuzu ụtọ bụ izube nzube ọjọọ; ma ihe na-atọ onye maara ihe ụtọ bụ inwe nghọta.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Ihe ahụ onye na-emebi iwu nʼatụ ụjọ ya ga-abịakwasị ya, ihe onye ezi omume na-achọ ka a ga-enye ya.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Mgbe oke ifufe na-emebi ihe, ndị na-emebi iwu ka ọ na-eburu; ma ndị ezi omume na-eguzosi ike ruo ebighị ebi.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Onye umengwụ na-abụ ihe mgbu nye onyenwe ya; ọ dịka anwụrụ ọkụ nʼanya mmadụ maọbụ dịka mmanya gbara ụka nke na-ejiji eze.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Ịtụ egwu Onyenwe anyị na-enye ogologo ndụ, ma ọnụọgụgụ afọ nke onye ajọ omume na-adị mkpụmkpụ.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 Olileanya ndị ezi omume ga-abụ ọṅụ; olileanya ndị na-emebi iwu bụ naanị ihe efu.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Ụzọ Onyenwe anyị bụ ebe mgbaba nye ndị na-enweghị ịta ụta, maọbụ ịla nʼiyi nye ndị na-eme ajọ ihe.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 A pụghị iwezuga onye ezi omume, ma onye na-emebi iwu agaghị anọgide.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Nʼọnụ onye ezi omume ka mkpụrụ amamihe si abịa, ma ire na-ekwu okwu nduhie ka a ga-eme ka o dere duu.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Egbugbere ọnụ onye ezi omume mara ihe na-eweta ihuọma, ma ọnụ ndị ajọ omume bụ naanị okwu nduhie.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.