Márk 6
1 Akkor Jézus elment onnan, és a hazájába ment, és követték őt a tanítványai.
Ісус вийшов звідти та прийшов на Свою батьківщину, а Його учні йшли за Ним.
2 És amint eljött a szombat, tanítani kezdett a zsinagógában. Sokan, akik őt hallották, elálmélkodtak, ezt mondván: „Honnan veszi ezeket? És milyen bölcsesség az, ami neki adatott, hogy ilyen csodák is történnek általa?
Коли настала Субота, Він почав навчати людей у синагозі. Багато з тих, хто слухав Його, казали: «Звідки в Нього це? Що це за мудрість дана Йому? Як такі чудеса творяться Його руками?
3 Talán nem ez az ácsmester, Máriának fia, Jakabnak, Józsefnek, Júdásnak és Simonnak testvére? És nincsenek-e itt közöttünk az ő nőtestvérei is?“És megbotránkoztak őbenne.
Хіба Він не тесля, син Марії? Хіба Він не брат Якова, Йосії, Юди та Симона? Хіба Його сестри не серед нас?» І вони спокушалися через Нього.
4 Jézus pedig ezt mondta nekik: „A prófétának csak a maga hazájában, a rokonai között és a saját házában nincs tisztessége.“
Ісус же сказав їм: «Не буває пророка без пошани, хіба тільки на своїй батьківщині, серед своїх родичів та у своєму домі».
5 Nem is tehetett ott semmi csodát, csak néhány beteget gyógyított meg, rájuk téve kezeit.
І не зміг там зробити жодного чуда, тільки зцілив кількох хворих, поклавши на них руки.
6 És csodálkozott azoknak hitetlenségén. Aztán körbejárta a falvakat, és tanított.
І дивувався через їхнє невір’я. Потім [Ісус] ходив по навколишніх селах і навчав.
7 Majd magához szólította a tizenkettőt, és kezdte őket kiküldeni kettesével, és hatalmat adott nekik a tisztátalan lelkeken,
Покликавши до Себе дванадцятьох, [Ісус] почав надсилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.
8 és megparancsolta nekik, hogy az útra semmit ne vigyenek egy boton kívül, se táskát, se kenyeret, se pénzt az övükben;
[Ісус] наказав їм: «Не беріть у дорогу ні хліба, ні торбини, ні грошей у пояс, а тільки одну палицю.
9 hanem kössenek sarut, de két ruhát ne öltsenek magukra.
Взуйте сандалії й не беріть двох сорочок».
10 És ezt mondta nekik: „Ahol valamelyik házba bementek, maradjatok ott mindaddig, amíg tovább nem mentek onnan.
Потім додав: «Коли увійдете в дім, там залишайтесь, поки не вийдете звідти.
11 Akik pedig nem fogadnak be titeket, és nem is hallgatnak rátok, onnan kimenve, verjétek le a port is lábaitokról, bizonyságul ellenük. Bizony mondom néktek: Sodomának vagy Gomorának tűrhetőbb lesz a dolga az ítélet napján, mint annak a városnak.“
Коли ж десь вас не приймуть або не слухатимуть, то, виходячи звідти, обтрусіть пил зі своїх ніг на свідчення проти них!»
12 Elmentek tehát, és prédikálták, hogy térjenek meg;
Вони пішли та проповідували, щоб люди покаялись,
13 és sok ördögöt űztek ki, és olajjal sok beteget megkentek és meggyógyítottak.
і виганяли багатьох демонів, а багатьох хворих помазували олією та зцілювали.
14 És meghallotta ezeket Heródes király (mert közismert lett az ő neve), és ezt mondta: „Keresztelő János támadt fel a halálból, és azért működnek benne ezek az erők.“
Цар Ірод почув [про Ісуса], оскільки Його ім’я ставало все більш відомим. Дехто казав: «Іван Хреститель воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
15 Némelyek azt mondták, hogy Illés ő; mások meg azt mondták, hogy próféta, vagy olyan, mint egy a próféták közül.
Інші казали: «Це Ілля!» А ще інші: «Це пророк, як один зі [стародавніх] пророків».
16 Heródes pedig mikor meghallotta ezeket, ezt mondta: „Akinek én fejét vétettem, az a János ez; ő támadt fel a halálból.“
Але Ірод, почувши це, казав: «Іван, якого я стратив, воскрес із мертвих».
17 Mert maga Heródes fogatta el és vettette börtönbe Jánost, Heródiás miatt, Fülöpnek, az ő testvérének felesége kedvéért, mivelhogy azt vette feleségül.
Бо Ірод, надіславши схопити Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата, з якою він одружився.
18 Mert János azt mondta Heródesnek: „Nem szabad neked a testvéred feleségével élned.“
Іван казав Іродові: «Не годиться тобі одружуватися з дружиною твого брата!»
19 Heródiás pedig ólálkodott utána, és meg akarta őt ölni, de nem tehette,
Іродіада була ворожою до Івана та бажала вбити його, але не могла.
20 mert Heródes félt Jánostól, mert igaz és szent embernek ismerte, és oltalmába vette őt; és ráhallgatva, sok dologban követte, és örömest hallgatta őt.
Адже Ірод боявся Івана і, знаючи, що він чоловік праведний та святий, захищав його. Слухаючи Івана, він дуже непокоївся, однак слухав його з насолодою.
21 De egy alkalmas nap jöttével, mikor Heródes születése ünnepén nagyjainak, vezéreinek és Galilea előkelő embereinek lakomát adott,
Та настав сприятливий день, коли Ірод святкував свій день народження й влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та старійшин із Галілеї.
22 ennek a Heródiásnak a leánya bement és táncolt. Megtetszett Heródesnek és a vendégeknek. A király ezt mondta a leánynak: „Kérj tőlem, amit akarsz, és megadom neked.“
Дочка Іродіади увійшла до них та затанцювала, і так сподобалась Іродові й тим, що сиділи разом із ним за столом, що цар сказав дівчині: ―Проси все, що бажаєш, і я дам тобі.
23 És megesküdött neki: „Bármit kérsz tőlem, megadom neked, még ha országom felét is.“
І поклявся їй: ―Усе, що тільки попросиш, дам тобі, навіть і пів царства.
24 Ő pedig kiment és megkérdezte anyjától: „Mit kérjek?“Az pedig ezt mondta: „A Keresztelő János fejét.“
Вона вийшла та запитала в матері: ―Що мені просити? Її мати відповіла: ―Голову Івана Хрестителя.
25 És a királyhoz nagy sietve azonnal bement, és kérte őt: „Akarom, hogy mindjárt add ide nékem Keresztelő János fejét egy tálon.“
Тоді вона відразу увійшла до царя та просила: ―Хочу, щоб ти негайно дав мені на блюді голову Івана Хрестителя.
26 A király pedig, noha igen megszomorodott, esküje és a vendégek miatt nem akarta őt elutasítani.
Цар дуже засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, не схотів відмовити їй.
27 És azonnal hóhért küldött a király, és megparancsolta, hogy hozzák el annak fejét.
Тож цар відразу надіслав охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов до в’язниці та відрубав Іванові голову,
28 Az pedig elment, és fejét vette neki a börtönben, és elhozta a fejét egy tálon, és odaadta a leánynak; a leány pedig az anyjának adta oda.
приніс її на блюді та віддав дівчині, а вона віддала її своїй матері.
29 A tanítványai pedig, amikor ezt meghallották, eljöttek, és elvitték a testét, és sírba helyezték.
Коли про це довідались учні Івана, то прийшли, забрали його тіло й поклали в гробницю.
30 Az apostolok visszatértek Jézushoz, és elbeszéltek neki mindent, azt is, amiket cselekedtek, azt is, amiket tanítottak.
Апостоли повернулися до Ісуса й розповіли Йому про все, що зробили і як багато навчили [людей].
31 Ő pedig mondta nekik: „Gyertek velem, csupán ti magatok, valamilyen puszta helyre, és pihenjetek meg egy kevéssé.“Mert sokan voltak a járókelők, és még evésre sem volt alkalmas idejük.
[Ісус] сказав їм: «Ідіть тепер у пустинне місце та відпочиньте трохи». Адже багато було тих, хто приходив та відходив, і вони не мали часу навіть поїсти.
32 És elmentek hajón egy puszta helyre, csupán ő maguk.
Тож відпливли на човні в пустинне місце, щоб бути на самоті.
33 A sokaság pedig meglátta őket, amint mentek, és sokan felismerték őt; és minden városból egybefutottak oda, és megelőzték őket, és odagyülekeztek hozzá.
Але люди побачили їх та впізнали, тож побігли пішки з усіх міст та дісталися до того місця раніше за них.
34 És kimenve Jézus, nagy sokaságot látott, és megszánta őket, mert olyanok voltak, mint a pásztor nélkül való juhok. És kezdte őket sok mindenre tanítani.
Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей і змилосердився над ними, тому що вони були, як вівці, що не мають пастуха. І почав їх багато навчати.
35 Mikor pedig immár az idő későre járt, hozzámenve a tanítványai, ezt mondták: „Puszta ez a hely, és immár az idő későre jár:
Коли минуло чимало часу, Його учні підійшли до Нього й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня.
36 Bocsásd el őket, hogy elmenve a környező majorokba és falvakba, vegyenek maguknak kenyeret; mert nincs mit enniük.“
Відпусти людей, щоби пішли в хутори та села, які навколо, та купили собі їсти.
37 Ő pedig azt felelte nekik: „Adjatok nekik ti enni.“Mire ők ezt mondták neki: „Elmenjünk és vegyünk kétszáz pénz árú kenyeret, hogy enni adjunk nékik?“
Але Він сказав їм: ―Ви дайте їм їсти! Вони запитали: ―Чи нам піти купити хліба на двісті динаріїв і дати їм їсти?
38 Ő pedig ezt mondta nekik: „Hány kenyeretek van? Menjetek és nézzétek meg.“Amikor megtudták, ezt mondták: „Öt, és két halunk.“
[Ісус] сказав їм: ―Скільки хлібів у вас є? Ідіть та подивіться! Дізнавшись, вони сказали: ―П’ять хлібів та дві рибини.
39 Ekkor megparancsolta nekik, hogy ültessenek le mindenkit csoportonként a zöld pázsitra.
Тоді наказав учням розсадити всіх на зеленій траві.
40 Letelepedtek tehát szakaszonként, százasával és ötvenesével.
І розсадили їх групами по сто та по п’ятдесят [осіб].
41 Ő pedig vette az öt kenyeret és a két halat, és az égre tekintve, hálákat adott, és megszegte a kenyereket, és adta tanítványainak, hogy tegyék azok elé; és a két halat is elosztotta mindnyájuk között.
[Ісус] узяв ті п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши хліби, дав Своїм учням, щоб роздали людям. Так само роздали всім обидві рибини.
42 Mindnyájan ettek, és jóllaktak;
Усі їли та наситилися,
43 és felszedték a kenyérből és a halakból a maradékot, tizenkét tele kosárral.
і назбирали дванадцять повних кошиків із залишками від риби.
44 Akik pedig a kenyerekből ettek, mintegy ötezren voltak férfiak.
Тих, хто їв, було п’ять тисяч чоловіків.
45 Ekkor azonnal arra kényszerítette tanítványait, hogy szálljanak hajóba, és menjenek át előre a túlsó partra Betsaida felé, amíg ő a sokaságot elbocsátja.
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік до Віфсаїди, а Він тим часом відпустить людей.
46 Miután pedig elbocsátotta őket, fölment a hegyre imádkozni.
Відпустивши народ, [Ісус] пішов на гору, щоб помолитися.
47 Mikor beesteledett, a hajó a tenger közepén volt, ő pedig egymaga a szárazon.
Коли настав вечір, човен був посеред моря, а Він залишився сам на березі.
48 És látta őket, amint az evezéssel vesződnek, mert a szél velük szembe fújt; és az éj negyedik szakában hozzájuk ment a tengeren járva, és el akart haladni mellettük.
Побачивши, що учні ледве веслують через супротивний вітер, близько четвертої сторожі ночі[Ісус], ідучи по воді, пішов до них і хотів їх проминути.
49 Azok pedig látva őt a tengeren járni, kísértetnek vélték, és felkiáltottak;
Коли учні побачили, що Він іде по воді, подумали, що це привид, і закричали.
50 mert mindnyájan látták őt, és megrémültek. De ő azonnal megszólította őket, és mondta nekik: „Bízzatok, én vagyok, ne féljetek.“
Адже всі, хто Його бачив, були налякані. [Ісус] відразу заговорив до них: «Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!»
51 Ekkor beszállt hozzájuk a hajóba, és elállt a szél, ők pedig szerfölött álmélkodtak és csodálkoztak magukban,
Тоді Він увійшов до них у човен, і вітер стих. Учні дуже в собі здивувалися,
52 mert nem okultak a kenyerekből, mivel a szívük meg volt keményedve.
адже не зрозуміли чуда з хлібами: їхнє серце було закам’яніле.
53 Ezután átkelve a túlsó partra, eljutottak Genezáret földjére, és kikötöttek.
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі й причалили.
54 De mihelyt kiszálltak a hajóból, azonnal megismerték őt,
Коли вони вийшли з човна, [люди] відразу впізнали Ісуса.
55 és befutva az egész környéket, kezdték a betegeket az ágyakon ide-oda hordozni, amerre hallották, hogy ő ott van.
Вони оббігли всю ту околицю й почали на носилках приносити до Нього хворих.
56 És ahová csak bement, falvakba, városokba vagy majorokba, a betegeket letették a piacokon, és kérték őt, hogy legalább a ruhája szegélyét érinthessék, és valahányan csak megérintették, meggyógyultak.
І куди б Він не заходив, – у села, міста або хутори, – скрізь на майдани виносили хворих і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу; і всі, хто торкався, зцілялися.
