Zsoltárok 89
1 Az Ezrahita Ethán tanítása. Az Úrnak kegyelmességét hadd énekeljem örökké! Nemzetségről nemzetségre hirdetem a te hűséges voltodat az én számmal!
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Mert azt mondom: Örökké megáll a te kegyelmességed, és megerősíted a te hűséges voltodat az egekben, mondván:
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 Szövetséget kötöttem az én választottammal, megesküdtem Dávidnak, az én szolgámnak:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 Mindörökké megerősítem a te magodat, és nemzetségről nemzetségre megépítem a te királyi székedet. (Szela)
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 És az egek dicsérik a te csodadolgodat Uram; a te hűséges voltodat is a szentek gyülekezetében.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Mert a felhőkben kicsoda hasonlatos az Úrhoz, s ki olyan, mint az Úr, az istenek fiai között?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Igen rettenetes Isten ő a szentek gyűlésében, és félelmetes mindazokra, a kik körülte vannak.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Uram, Seregeknek Istene! Kicsoda olyan erős, mint te vagy Uram? És a te hűséges voltod körülvesz téged.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Te uralkodol a tengernek kevélységén; mikor az ő habjai felemelkednek, te csendesíted le azokat.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Te rontád meg Égyiptomot mintegy átdöföttet; erős karoddal elszélesztetted ellenségeidet.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Tieid az egek, a föld is a tied: e világot minden benne valóval te fundáltad.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Az északot és a délt te teremtetted, a Thábor és a Hermon a te nevednek örvendeznek.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 A te karod hatalommal teljes, a te kezed erős, a te jobbod méltóságos.
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Igazság és jogosság a te királyi székednek alapja; kegyelem és hűség jár a te orczád előtt.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Boldog nép az, a mely megérti a kürt szavát; a te orczádnak világosságánál jár ez, oh Uram!
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 A te nevedben örvendeznek egész nap; és a te igazságodban felmagasztaltatnak.
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 Mert az ő erejöknek ékessége te vagy; a te jóakaratoddal emeled fel a mi szarvunkat is.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 Mert az Úr a mi paizsunk, és Izráelnek Szentje a mi királyunk.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Akkor látásban szóltál a te kegyeltednek, és mondád: Segítséget adtam a vitéznek, felmagasztaltam a népből választottat;
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 Megtaláltam Dávidot, az én szolgámat; szent olajommal kentem fel őt,
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 A kivel állandóan vele lesz az én kezem, sőt az én karom erősíti meg őt.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Nem nyomhatja őt el az ellenség, és a gonosz ember sem nyomorgatja meg őt;
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 Mert ő előtte rontom meg az ő szorongatóit, és verem meg az ő gyűlölőit.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 És vele lesz az én hűségem és kegyelmem, és az én nevemmel magasztaltatik fel az ő szarva.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 És rávetem az ő kezét a tengerre, és az ő jobbját a folyóvizekre.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 Ő így szólít engem: Atyám vagy te; én Istenem és szabadításom kősziklája!
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 Én meg elsőszülöttemmé teszem őt és felebbvalóvá a föld királyainál.
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 Örökké megtartom néki az én kegyelmemet, és az én szövetségem bizonyos marad ő vele.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 És az ő magvát örökkévalóvá teszem, és az ő királyi székét, mint az egeknek napjait.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Ha az ő fiai elhagyják az én törvényemet, és nem járnak az én végzéseim szerint;
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 Ha az én rendeléseimet megtörik, és meg nem tartják az én parancsolatimat:
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 Akkor vesszővel látogatom meg az ő bűnöket, és vereségekkel az ő álnokságukat;
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 De az én kegyelmemet nem vonom meg tőle, és az én hűséges voltomban nem hazudom.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 Nem töröm meg az én szövetségemet, és a mi kijött az én számból, el nem változtatom.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Megesküdtem egyszer az én szentségemre: vajjon megcsalhatnám-é Dávidot?
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 Az ő magva örökké megmarad, és az ő királyi széke olyan előttem, mint a nap.
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 Megáll örökké, mint a hold, és bizonyos, mint a felhőben lévő bizonyság. (Szela)
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 De te mégis elvetetted és megútáltad őt, és megharagudtál a te felkentedre.
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 Felbontottad a te szolgáddal kötött szövetséget, földre tiportad az ő koronáját.
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 Lerontottad az ő kőfalait mind; romokká tetted erősségeit.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Zsákmányolták őt mind az úton járók; gyalázattá lőn az ő szomszédai előtt.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Felmagasztaltad az ő szorongatóinak jobbját, és megvidámítottad minden ellenségét.
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Még fegyverének élét is elvetted, és nem segítetted őt a harczban.
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 Eltörlötted az ő fényességét, és az ő királyi székét a földre vetetted.
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 Az ő ifjúságának napjait megrövidítetted, gyalázatot borítottál reá. (Szela)
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Meddig rejtegeted még magad, oh Uram, szüntelen, és ég a te haragod, mint a tűz?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Emlékezzél meg rólam: mily rövid az élet! Mily semmire teremtetted te mind az embernek fiait!
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
48 Kicsoda oly erős, hogy éljen és ne lásson halált s megszabadítsa magát a Seolnak kezéből? (Szela) (Sheol h7585)
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Hol van a te előbbi kegyelmességed, Uram? Megesküdtél Dávidnak a te hűséges voltodra!
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Emlékezzél meg Uram a te szolgáidnak gyalázatjokról! hogy sok népnek gyalázatját hordozom keblemben,
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 A melyekkel gyaláztak a te ellenségeid Uram, a melyekkel gyalázták a te felkentednek lépéseit.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Áldott legyen az Úr mindörökké! Ámen és Ámen.
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
