< Zsoltárok 80 >
1 Az éneklőmesternek a sosannim-éduthra; Aszáf zsoltára. Oh Izráelnek pásztora, hallgass meg, a ki vezérled Józsefet, mint juhnyájat; a ki Kérubokon ülsz, jelenj meg fényeddel!
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 Efraim, Benjámin és Manasse előtt támaszd fel a te hatalmadat, és jőjj el, hogy szabadíts meg minket!
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Oh Isten, állíts helyre minket, és világoltasd a te orczádat, hogy megszabaduljunk.
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 Seregeknek Ura, Istene: meddig haragszol a te népednek könyörgésére?
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Könyhullatásnak kenyerével éteted őket, s könyhullatások árjával itatod meg őket.
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Perpatvarrá tevél minket szomszédaink között, és a mi ellenségeink csúfkodnak rajtunk.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Seregek Istene, állíts helyre minket; világoltasd a te orczádat, hogy megszabaduljunk!
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Égyiptomból szőlőt hozál ki, kiűzéd a pogányokat és azt elültetéd.
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 Helyet egyengettél előtte, és gyökeret eresztett, és ellepé a földet.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 Hegyeket fogott el az árnyéka, és a vesszei olyanok lettek, mint az Isten czédrusfái.
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 Sarjait a tengerig ereszté, és hajtásait a folyamig.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Miért rontottad el annak gyepűit, hogy szaggathassa minden járókelő?
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 Pusztítja azt a vaddisznó, és legeli a mezei vad.
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Oh Seregek Istene! kérlek, térj vissza, tekints alá az egekből és lásd és tekintsd meg e szőlőtőt!
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 És a csemetét, a mit jobbod ültetett, a sarjat, melyet felneveltél!
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 Elégett a tűzben, levágatott; arczod haragjától elvesznek.
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Legyen a te kezed a te jobbodnak férfián, és az embernek fián, a kit megerősítettél magadnak,
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 Hogy el ne térjünk tőled. Eleveníts meg minket és imádjuk a te nevedet.
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Seregek Ura, Istene! állíts helyre minket; világoltasd a te orczádat, hogy megszabaduljunk!
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!