Zsoltárok 66
1 Az éneklőmesternek; zsoltár, ének. Örvendezz Istennek, oh te egész föld.
Для дириґента хору. Пісня. Псалом.
2 Énekeljétek az ő nevének dicsőségét; dicsőítsétek az ő dicséretét!
виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
3 Mondjátok Istennek: Mily csudálatosak a te műveid: a te hatalmad nagy volta miatt hízelegnek néked ellenségeid.
Скажіть Богу: „Які Твої вчинки грізні́! Через силу велику Твою — Твої вороги піддаду́ться Тобі,
4 Az egész föld leborul előtted; énekel néked, énekli a te nevedet. (Szela)
вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє!“Се́ла.
5 Jőjjetek és lássátok az Isten dolgait; csudálatosak az ő cselekedetei az emberek fiain.
Ідіть і погляньте на Божі діла́, — Він грізни́й у діла́х проти лю́дських сині́в!
6 A tengert szárazzá változtatta, a folyamon gyalog mentek át: ott örvendeztünk ő benne.
Він на суході́л змінив море, — й перехо́дили рі́чку ногою, — там раділи ми в Ньому!
7 A ki uralkodik az ő hatalmával örökké, szemmel tartja a pogányokat, hogy az engedetlenek fel ne fuvalkodjanak magukban. (Szela)
Він царю́є навіки Своєю могу́тністю, очі Його між наро́дами зо́рять, — нехай не несуться відсту́пники! (Се́ла)
8 Áldjátok népek a mi Istenünket, és hallassátok az ő dicséretének szavát.
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
9 A ki megeleveníti lelkünket, s nem engedi, hogy lábaink megtántorodjanak.
що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткну́тись,
10 Mert megpróbáltál minket, oh Isten, megtisztítottál, a mint tisztítják az ezüstöt.
бо Ти, Боже, нас випробо́вував, Ти нас перетопи́в, як срібло́ перето́плюється.
11 Hálóba vittél be minket, megszorítottad derekainkat.
Ти нас до в'язни́ці впровадив, Ти пута поклав нам на сте́гна,
12 Embert ültettél fejünkre, tűzbe-vízbe jutottunk: de kihoztál bennünket bőségre.
Ти їздити дав був люди́ні по го́ловах наших, ми ввійшли до огню́ й до води, — але на широкі місця Ти нас вивів!
13 Elmegyek házadba égőáldozatokkal, lefizetem néked fogadásaimat,
Увійду́ я до дому Твого́ з цілопа́леннями, обі́ти свої Тобі ви́плачу ті,
14 A melyeket ajakim igértek és szájam mondott nyomorúságomban.
що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісно́ті моїй!
15 Hízlalt juhokat áldozom néked égőáldozatul, kosok jóillatú áldozatával; ökröket bakokkal együtt áldozom néked. (Szela)
Цілопа́лення ситих тельці́в піднесу́ Тобі з димом кади́льним бара́нячим, приготу́ю биків із козла́ми. (Се́ла)
16 Jőjjetek el és halljátok meg, hadd beszélem el minden istenfélőnek: miket cselekedett az én lelkemmel!
Ідіть, і послухайте, всі богобі́йні, а я розкажу́, що́ Він учинив для моєї душі:
17 Hozzá kiálték az én szájammal, és magasztalás volt nyelvem alatt.
До Нього я кли́кав уста́ми своїми, і хва́ли Йому — під моїм язико́м!
18 Ha hamisságra néztem volna szívemben, meg nem hallgatott volna az én Uram.
Коли б беззако́ння я бачив у серці своїм, то Госпо́дь не почув би мене,
19 Ámde meghallgatott Isten, figyelmezett könyörgésem szavára.
але́ Бог почув, — і вислухав голос моєї молитви!
20 Áldott az Isten, a ki nem vetette meg könyörgésemet, és kegyelmét nem vonta meg tőlem.
Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого́ милосердя від мене!
