Zsoltárok 63
1 Dávid zsoltára, mikor a Júda pusztájában volt. Isten! én Istenem vagy te, jó reggel kereslek téged; téged szomjúhoz lelkem, téged sóvárog testem a kiaszott, elepedt földön, a melynek nincs vize;
Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.
2 Hogy láthassalak téged a szent helyen, szemlélvén a te hatalmadat és dicsőségedet.
Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
3 Hiszen a te kegyelmed jobb az életnél: az én ajakim hadd dicsérjenek téged.
ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!
4 Áldanálak ezért életem fogytáig; a te nevedben emelném fel kezeimet.
Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!
5 Mintha zsírral és kövérséggel telnék meg lelkem, mikor víg ajakkal dicsérhet téged az én szájam!
Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.
6 Ha reád gondolok ágyamban: őrváltásról őrváltásra rólad elmélkedem;
Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:
7 Mert segítségem voltál, és a te szárnyaidnak árnyékában örvendeztem.
що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!
8 Ragaszkodik hozzád az én lelkem; a te jobbod megtámogat engem.
Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.
9 Azok pedig, a kik veszedelemre keresik lelkemet, a föld mélységeibe jutnak.
Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
10 Szablya martalékaiul esnek el, és a rókáknak lesznek eledelei.
нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!
11 A király pedig örvendezni fog Istenben; dicséri őt mindaz, a ki ő reá esküszik; mert bedugatik a hazugok szája.
А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!
