Zsoltárok 49
1 Az éneklőmesternek, a Kóráh fiainak zsoltára. Halljátok meg ezt mind ti népek, figyeljetek mind ti, e világ lakói!
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Akár közemberek fiai, akár főemberek fiai, együtt a gazdag és szegény.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 Az én szájam bölcsességet beszél, szívemnek elmélkedése tudomány.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 Példabeszédre hajtom fülemet, hárfaszóval nyitom meg mesémet.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Miért féljek a gonoszság napjain, mikor nyomorgatóim bűne vesz körül,
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 A kik gazdagságukban bíznak, és nagy vagyonukkal dicsekesznek?
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 Senki sem válthatja meg atyjafiát, nem adhat érte váltságdíjat Istennek.
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 Minthogy lelköknek váltsága drága, abba kell hagynia örökre;
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 Még ha örökké élne is és nem látná meg a sírgödört.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 De meglátja! A bölcsek is meghalnak; együtt vész el bolond és ostoba, és gazdagságukat másoknak hagyják.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Gondolatjok ez: az ő házok örökkévaló, lakóhelyeik nemzedékről-nemzedékre szállnak, nevöket hangoztatják a földön.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 Pedig az ember, még ha tisztességben van, sem marad meg; hasonlít a barmokhoz, a melyeket levágnak.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 Ez az ő sorsuk bolondság nékik; de azért gyönyörködnek szavokban az ő követőik. (Szela)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 Mint juhok, a Seolra vettetnek, a halál legelteti őket, és az igazak uralkodnak rajtok reggel; alakjokat elemészti a Seol, távol az ő lakásuktól. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Ne félj, ha valaki meggazdagszik, ha megöregbül házának dicsősége;
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 Mert semmit sem vihet el magával, ha meghal; dicsősége nem száll le utána.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Ha életében áldottnak vallja is magát, s ha dicsérnek is téged, hogy jól tettél magaddal:
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 Mégis az ő atyáinak nemzetségéhez jut, a kik soha sem látnak világosságot.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Az ember, még ha tisztességben van is, de nincs okossága: hasonlít a barmokhoz, a melyeket levágnak.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
