Zsoltárok 38
1 Dávid zsoltára emlékeztetőül. Uram, haragodban ne fenyíts meg engem; felgerjedésedben ne ostorozz meg engem!
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Mert nyilaid belém akadtak, és kezed rám nehezült.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Nincs épség testemben a te haragodtól; nincs békesség csontjaimban vétkeim miatt.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Mert bűneim elborítják fejemet; súlyos teherként, erőm felett.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Megsenyvedtek, megbűzhödtek sebeim oktalanságom miatt.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Lehorgadtam, meggörbedtem nagyon; naponta szomorúan járok.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Mert derekam megtelt gyulladással, és testemben semmi ép sincsen.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Erőtlen és összetört vagyok nagyon, s szívem keserűsége miatt jajgatok.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Uram, előtted van minden kívánságom, és nincs előled elrejtve az én nyögésem!
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Szívem dobogva ver, elhágy erőm, s szemem világa – az sincs már velem.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Szeretteim és barátaim félreállanak csapásomban; rokonaim pedig messze állanak.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 De tőrt vetnek, a kik életemre törnek, és a kik bajomra törnek; hitványságokat beszélnek, és csalárdságot koholnak mindennap.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 De én, mint a siket, nem hallok, és olyan vagyok, mint a néma, a ki nem nyitja föl száját.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 És olyanná lettem, mint az, a ki nem hall, és szájában nincsen ellenmondás.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Mert téged vártalak Uram, te hallgass meg Uram, Istenem!
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Mert azt gondolom: csak ne örülnének rajtam; mikor lábam ingott, hatalmaskodtak ellenem!
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 És bizony közel vagyok az eleséshez, és bánatom mindig előttem van.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Sőt bevallom bűneimet, bánkódom vétkem miatt.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 De ellenségeim élnek, erősödnek; megsokasodtak hazug gyűlölőim,
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 És a kik jóért roszszal fizetnek; ellenem törnek, a miért én jóra törekszem.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Ne hagyj el Uram Istenem, ne távolodjál el tőlem!
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Siess segítségemre, oh Uram, én szabadítóm!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
