< Zsoltárok 18 >
1 Az éneklőmesternek, az Úr szolgájától, Dávidtól, a ki az Úrhoz ez ének szavait azon a napon mondotta, a melyen az Úr megszabadította őt minden ellenségének kezéből, és a Saul kezéből. És monda: Szeretlek Uram, én erősségem!
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Az Úr az én kősziklám, váram és szabadítóm; az én Istenem, az én kősziklám, ő benne bízom: az én paizsom, idvességem szarva, menedékem.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Az Úrhoz kiáltok, a ki dicséretre méltó, és megszabadulok ellenségeimtől.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 Halál kötelei vettek körül, s az istentelenség árjai rettentettek engem.
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
5 A Seol kötelei vettek körül; a halál tőrei fogtak meg engem. (Sheol )
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol )
6 Szükségemben az Urat hívtam, és az én Istenemhez kiáltottam; szavamat meghallá templomából, és kiáltásom eljutott füleibe.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Megindult, megrendült a föld, s a hegyek fundamentomai inogtak; és megindultak, mert haragra gyúlt.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Füst szállt fel orrából, és szájából emésztő tűz; izzó szén gerjedt belőle.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 Lehajtotta az eget és leszállt, és homály volt lábai alatt.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 Kérubon haladt és röpült, és a szelek szárnyain suhant.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 A sötétséget tette rejtekhelyévé; sátora körülötte a sötét felhők és sűrű fellegek.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Az előtte lévő fényességből felhőin jégeső tört át és eleven szén.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 És dörgött az Úr a mennyekben, és a Magasságos zengett; és jégeső hullt és eleven szén.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 És kibocsátá nyilait és elszéleszté azokat, villámokat szórt és megháborította azokat.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 És meglátszottak a vizek medrei s megmutatkoztak a világ fundamentomai; a te feddésedtől, Uram, a te orrod leheletének fuvásától.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Lenyúlt a magasból és felvett engem; kivont engem nagy vizekből.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 Megszabadított engem az én erős ellenségemtől, s az én gyűlölőimtől, a kik hatalmasabbak voltak nálamnál.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 Rám jöttek veszedelmem napján; de az Úr volt az én támaszom.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 És kivitt engem tágas helyre; kiragadt engem, mert kedvét leli bennem.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 Az Úr megfizetett nékem igazságom szerint, kezeimnek tisztasága szerint fizetett meg nékem;
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 Mert megőriztem az Úrnak útait, és gonoszul nem távoztam el az én Istenemtől.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 Mert minden ítélete előttem, és rendeléseit nem hánytam el magamtól.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 És tökéletes voltam előtte, őrizkedtem az én vétkemtől.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 És megfizetett nékem az Úr az én igazságom szerint; kezeim tisztasága szerint, a mi szemei előtt van.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 Az irgalmashoz irgalmas vagy: a tökéleteshez tökéletes vagy.
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 A tisztával tiszta vagy; s a visszáshoz visszás vagy.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 Mert te megtartod a nyomorult népet, és a kevély szemeket megalázod;
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Mert te gyujtod meg az én szövétnekemet; az Úr az én Istenem megvilágosítja az én sötétségemet.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 Mert általad táboron is átfutok, és az én Istenem által kőfalon is átugrom.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Az Istennek útja tökéletes; az Úrnak beszéde tiszta; paizsuk ő mindazoknak, a kik bíznak benne.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Mert kicsoda Isten az Úron kivül? És kicsoda kőszikla a mi Istenünkön kivül?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Az Isten, a ki felövez engem erővel, és tökéletessé teszi útamat:
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 Olyanná teszi lábamat, mint a szarvasé, és az én magas helyeimre állít engem.
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 Ő tanítja kezemet a harczra, karjaim meghajlítják az érczíjat.
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 És adtad nékem a te idvességednek paizsát, és a te jobbod megszilárdított engem, és a te jóvoltod felmagasztalt engem.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Kiszélesítetted lépésemet alattam, és nem tántorogtak lábaim.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 Üldözöm ellenségeimet és elérem őket, és nem térek vissza, míg meg nem semmisültek.
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 Összetöröm őket, hogy fel sem kelhetnek; lábaim alá hullanak.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Mert te öveztél fel engem erővel a harczra, alám görbeszted az ellenem felkelőket.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 És megadtad, hogy ellenségeim meghátráltak, és az én gyűlölőimet elpusztíthattam.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Kiáltottak, de nem volt szabadító, az Úrhoz és nem felelt nékik.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 És apróra törtem őket, a milyen a szél elé való por, és megtapodtam őket mint utcza sarát.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Megmentettél engem a nép pártoskodásaitól; nemzetek fejévé tettél engem; oly nép szolgál nékem, a melyet nem ismertem.
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 A mint hall a fülök, engedelmeskednek, és idegenek is hizelegnek nékem.
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 Az idegenek elepedtek, és reszketve jőnek elő zárt helyeikből.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Él az Úr és áldott az én kősziklám, magasztaltassék hát az én idvességemnek Istene!
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 Az Isten, a ki bosszút áll értem, és népeket hajlít alám;
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 A ki megment engem ellenségeimtől. Még az ellenem felkelők fölött is felmagasztalsz engem, az erőszakos embertől megszabadítasz engem.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Azért dicsérlek téged, Uram, a nemzetek között, és éneket zengek a te nevednek.
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 Nagy segítséget ád az ő királyának és irgalmasságot cselekszik az ő felkentjével, Dáviddal és az ő magvával mindörökké.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.