< Zsoltárok 16 >
1 Dávid miktámja. Tarts meg engem Istenem, mert benned bízom.
Міхтам Давидів. Бережи мене, Боже, адже на Тебе я надію покладаю!
2 Ezt mondom az Úrnak: Én Uram vagy te; feletted való jóm nincsen.
Сказав я Господеві: «Ти мій Володар, немає в мене іншого блага, окрім Тебе».
3 A szentekben, a kik e földön vannak és a felségesekben, bennök van minden gyönyörűségem.
[Також] до святих, що на землі, і до шляхетних – до них моє бажання.
4 Megsokasodnak fájdalmaik, a kik más isten után sietnek; nem áldozom meg véres italáldozatjokat és nem veszem nevöket ajkaimra.
Нехай же численні скорботи спіткають тих, хто іншим [богам] прагне служити. Я не литиму їм крові жертовних виливань, не згадуватиму імен тих [богів] моїми вустами.
5 Az Úr az én osztályos részem és poharam; te támogatod az én sorsomat.
[Лише]Господь – наділений мені спадок і мій келих; Ти тримаєш мій жереб.
6 Az én részem kies helyre esett, nyilván szép örökség jutott nékem.
Межі мого [наділу] пролягли через приємні місця – так, гарний спадок для мене!
7 Áldom az Urat, a ki tanácsot adott nékem; még éjjel is oktatnak engem az én veséim.
Благословлю я Господа, Який дає мені поради, навіть уночі моє нутро наставляє мене.
8 Az Úrra néztem szüntelen; mert jobb kezem felől van, meg nem rendülök.
В уяві своїй завжди я бачу перед собою Господа, адже Він по правиці моїй, щоб я не похитнувся.
9 Azért örül az én szívem és örvendez az én lelkem; testem is biztosságban lakozik.
Тому радіє серце моє й веселиться слава моя, також тіло моє перебуватиме в безпеці,
10 Mert nem hagyod lelkemet a Seolban; nem engeded, hogy a te szented rothadást lásson. (Sheol )
бо не залишиш Ти душі моєї в царстві мертвих, не дозволиш вірному Твоєму побачити тління. (Sheol )
11 Te tanítasz engem az élet ösvényére, teljes öröm van tenálad; a te jobbodon gyönyörűségek vannak örökké.
Ти стежку життя мені показуєш; наповнив мене радощами перед обличчям Твоїм, насолодою по правиці Твоїй навіки.