Zsoltárok 147
1 Dicsérjétek az Urat! Hiszen Istenünkről énekelni jó; hiszen őt dicsérni gyönyörűséges és illendő dolog!
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Az Úr építi Jeruzsálemet, összegyűjti Izráelnek elűzötteit;
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Meggyógyítja a megtört szívűeket, és bekötözi sebeiket.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Elrendeli a csillagok számát, és mindnyájokat nevéről nevezi.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Nagy a mi Urunk és igen hatalmas, s bölcseségének nincsen határa.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Megtartja az Úr a nyomorultakat; a gonoszokat földig megalázza.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Énekeljetek az Úrnak hálaadással, pengessetek hárfát a mi Istenünknek!
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 A ki beborítja az eget felhővel, esőt készít a föld számára, és füvet sarjaszt a hegyeken;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 A ki megadja táplálékát a baromnak, a holló-fiaknak, a melyek kárognak.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Nem paripák erejében telik kedve, nem is a férfi lábszáraiban gyönyörködik;
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Az őt félőkben gyönyörködik az Úr, a kik kegyelmében reménykednek.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Dicsőitsd Jeruzsálem az Urat! Dicsérd, oh Sion, a te Istenedet!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Mert erősekké teszi kapuid zárait, s megáldja benned a te fiaidat.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Békességet ád határaidnak, megelégít téged a legjobb búzával.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Leküldi parancsolatát a földre, nagy hirtelen lefut az ő rendelete!
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Olyan havat ád, mint a gyapjú, és szórja a deret, mint a port.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Darabokban szórja le jegét: ki állhatna meg az ő fagya előtt?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Kibocsátja szavát s szétolvasztja őket; megindítja szelét s vizek folydogálnak.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Közli igéit Jákóbbal, törvényeit s végzéseit Izráellel.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Nem tesz így egyetlen néppel sem; végzéseit sem tudatja velök. Dicsérjétek az Urat!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
