< Zsoltárok 146 >
1 Dicsérjétek az Urat! Dicsérd én lelkem az Urat!
Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!
2 Dicsérem az Urat, a míg élek; éneklek az én Istenemnek, a míg vagyok.
Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.
3 Ne bízzatok a fejedelmekben, emberek fiában, a ki meg nem menthet!
Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.
4 Kimegyen a lelke; visszatér földébe, és aznapon elvesznek az ő tervei.
Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.
5 Boldog, a kinek segítsége a Jákób Istene, és reménysége van az Úrban, az ő Istenében;
Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,
6 A ki teremtette az eget és földet, a tengert és mindent, a mi bennök van. A ki megtartja a hűségét örökké;
Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;
7 Igazságot szolgáltat az elnyomottaknak, eledelt ád az éhezőknek. Az Úr megszabadítja az elfogottakat.
Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,
8 Az Úr megnyitja a vakok szemeit, az Úr felegyenesíti a meggörnyedteket; szereti az Úr az igazakat.
Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.
9 Megoltalmazza az Úr a jövevényeket; árvát és özvegyet megtart, és a gonoszok útját elfordítja.
Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.
10 Uralkodni fog az Úr örökké, a te Istened, oh Sion, nemzedékről nemzedékre! Dicsérjétek az Urat!
Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!