< Zsoltárok 140 >
1 Az éneklőmesternek, Dávid zsoltára. Szabadíts meg engem, Uram, a gonosz embertől; a zsarnok férfitól védj meg engemet!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Врятуй мене, Господи, від людини злої, оберігай мене від насильників,
2 A kik gonoszt gondolnak szívökben, és minden nap háborút kezdenek.
які зло задумують у серці, щодня збурюють війни.
3 Nyelvöket élesítik, mint a kígyó; áspiskígyó mérge van ajkaik alatt. (Szela)
Гострять язики свої, наче змії; отрута аспидова на губах у них. (Села)
4 Ments meg, oh Uram, a gonosz kezétől; a zsarnok férfitól védj meg engemet! A kik megejteni szándékoznak lépéseimet.
Оберігай мене, Господи, від рук нечестивця, врятуй мене від насильників, що задумали похитнути мої стопи.
5 Tőrt hánytak elém titkon a kevélyek és köteleket; hálót terítettek ösvényem szélére, hurkokat vetettek elém! (Szela)
Горді приховали пастку й мотузки для мене, розтягнули сіті вздовж стежки, розставили мені тенета.
6 Mondám az Úrnak: Istenem vagy te! Hallgasd meg Uram könyörgésem szavát!
Я сказав Господеві: «Ти – мій Бог! Почуй, Господи, голос мого благання!
7 Én Uram, Istenem, szabadításom ereje: fedezd be fejemet a háború napján!
Господи, Владико, сило спасіння мого, Ти прикрив голову мою в день битви.
8 Ne add meg Uram, a mit a gonosz kíván; rossz szándékát ne segítsd elő, mert felfuvalkodik! (Szela)
Не дай, Господи, нечестивому того, що він бажає, не дай здійснитися його задуму, [бо] він загордиться». (Села)
9 A körültem ólálkodóknak fejét borítsa be ajkaiknak átka.
Голови тих, хто оточив мене, нехай накриє лихо їхніх вуст.
10 Eleven szenek hulljanak reájok; tűzbe vesse őket, örvényekbe, fel ne keljenek!
Нехай впаде на них розжарене вугілля, нехай будуть вкинуті у вогонь, у провалля бездонне, щоб не встали більше.
11 A nyelves ember meg ne maradjon e földön; a zsarnok embert űzze a veszedelem, míg nyaka szakad.
Людина зі злим язиком не утвердиться на землі; насильника нехай вполює зло [йому] на погибель.
12 Tudom, hogy felfogja az Úr a szegények ügyét, a nyomorultaknak jogát.
Я знаю, що Господь здійснить суд бідному, [вчинить] правосуддя пригнобленому.
13 Csak az igazak magasztalják a te nevedet, s orczád előtt lakoznak az igazságosak.
Так, прославлятимуть праведні ім’я Твоє, житимуть справедливі перед обличчям Твоїм!