Zsoltárok 129

1 Grádicsok éneke. Sokat szorongattak engem ifjúságom óta! mondja most Izráel.

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 Sokat szorongattak engem ifjúságom óta, még sem bírtak velem.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 Szántók szántottak hátamon, hosszúra nyujtották barázdáikat.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 Igaz az Úr! Elszaggatja a gonoszok kötelét.

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 Megszégyenülnek és hátraszorulnak mindazok, a kik gyűlölik a Siont.

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Olyanok lesznek, mint a háztetőn a fű, a mely kiszárad, mielőtt letépnék.

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 A melyet sem arató nem szed markába, sem kévekötő az ölébe.

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 Az átutazók se mondják: Az Úr áldása rátok! Áldunk benneteket az Úrnak nevében!

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»