< Zsoltárok 122 >
1 Grádicsok éneke, Dávidtól. Örvendezek, mikor mondják nékem: Menjünk el az Úr házába!
Пісня сходження Давидова. Зрадів я, коли мені сказали: «Ходімо до дому Господнього!»
2 Ott álltak a mi lábaink a te kapuidban, oh Jeruzsálem!
Наші ноги стоять у воротах твоїх, Єрусалиме.
3 Jeruzsálem, te szépen épült, mint a jól egybeszerkesztett város!
Єрусалиме, що збудований щільно як місто, з’єднане в одне ціле,
4 A hová feljárnak a nemzetségek, az Úrnak nemzetségei, bizonyságul Izráelnek, az Úr nevének tiszteletére.
куди піднімаються племена, Господні племена, згідно з одкровенням, [даним] Ізраїлю, щоб прославляти там ім’я Господа.
5 Mert ott ülnek az ítélőszékek, Dávid házának székei.
Бо там стоять престоли судні, престоли дому Давидового.
6 Könyörögjetek Jeruzsálem békességéért; legyenek boldogok a téged szeretők!
Просіть миру для Єрусалима: «Нехай у добробуті живуть ті, хто любить тебе!
7 Békesség legyen a te várfalaid között, csendesség a te palotáidban.
Нехай мир буде в укріпленнях твоїх і добробут – у палацах твоїх!»
8 Atyámfiaiért és barátaimért hadd mondhassam: béke veled!
Заради братів моїх і друзів скажу я: «Мир тобі!»
9 Az Úrnak, a mi Istenünknek házáért hadd kivánhassak jót tenéked!
Заради дому Господа, Бога нашого, я щиро бажатиму тобі добра, [Єрусалиме]!