Zsoltárok 12

1 Az éneklőmesternek a seminithre; Dávid zsoltára. Segíts Uram, mert elfogyott a kegyes, mert eltüntek a hívek az emberek fiai közül.

Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

2 Hamisságot szól egyik a másiknak; hizelkedő ajakkal kettős szívből szólnak.

Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

3 Vágja ki az Úr mind a hizelkedő ajkakat, a nyelvet, a mely nagyokat mond.

Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

4 A kik ezt mondják: Nyelvünkkel felülkerekedünk, ajkaink velünk vannak; ki lehetne Úr felettünk?

тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

5 A szegények elnyomása miatt, a nyomorultak nyögése miatt legott felkelek, azt mondja az Úr; biztosságba helyezem azt, a ki arra vágyik.

Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

6 Az Úr beszédei tiszta beszédek, mint földből való kohóban megolvasztott ezüst, hétszer megtisztítva.

Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

7 Te Uram, tartsd meg őket; őrizd meg őket e nemzetségtől örökké.

Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

8 Köröskörül járnak a gonoszok, mihelyt az alávalóság felmagasztaltatik az emberek fiai közt.

Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.