Zsoltárok 119
1 Boldogok, a kiknek útjok feddhetetlen, a kik az Úr törvényében járnak.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Boldogok, a kik megőrzik az ő bizonyságait, és teljes szívből keresik őt.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 És nem cselekesznek hamisságot; az ő útaiban járnak.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Te parancsoltad Uram, hogy határozataidat jól megőrizzük.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 Vajha igazgattatnának az én útaim a te rendeléseid megőrzésére!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Akkor nem szégyenülnék meg, ha figyelnék minden parancsolatodra!
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Hálát adok néked tiszta szívből, hogy megtanítottál engem a te igazságod ítéleteire.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 A te rendeléseidet megőrzöm; soha ne hagyj el engem!
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 Mi módon őrizheti meg tisztán az ifjú az ő útát, ha nem a te beszédednek megtartása által?
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Teljes szívből kerestelek téged: ne engedj eltévedeznem a te parancsolataidtól!
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 Szívembe rejtettem a te beszédedet, hogy ne vétkezzem ellened.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Áldott vagy te, Uram! Taníts meg engem a te rendeléseidre.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Ajkaimmal hirdetem a te szádnak minden ítéletét.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 Inkább gyönyörködöm a te bizonyságaidnak útjában, mint minden gazdagságban.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 A te határozataidról gondolkodom, és a te ösvényeidre nézek.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 Gyönyörködöm a te rendeléseidben; a te beszédedről nem feledkezem el.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Tégy jól a te szolgáddal, hogy éljek és megtartsam a te beszédedet.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Nyisd meg az én szemeimet, hogy szemléljem a te törvényednek csodálatos voltát.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Jövevény vagyok e földön, ne rejtsd el tőlem a te parancsolataidat.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Elfogyatkozik az én lelkem, a te ítéleteid után való szüntelen vágyódás miatt.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Megdorgálod a kevélyeket; átkozottak, a kik elhajolnak parancsolataidtól.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Fordítsd el rólam a szidalmat és gyalázatot, mert megőriztem a te bizonyságaidat!
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Még ha fejedelmek összeülnek, ellenem beszélnek is; a te szolgád a te rendeléseidről gondolkodik.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 A te bizonyságaid én gyönyörűségem, és én tanácsadóim.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Lelkem a porhoz tapad; eleveníts meg engem a te igéreted szerint.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Útaimat elbeszéltem előtted és te meghallgattál engem; taníts meg a te rendeléseidre!
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 Add értenem a te határozataidnak útát, hogy gondolkodjam a te csodálatos dolgaidról!
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Sír a lelkem a keserűség miatt; vigasztalj meg a te igéd szerint!
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 A hamisságnak útját távoztasd el tőlem, és a te törvényeddel ajándékozz meg engem!
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 Az igazság útját választottam; a te ítéleteid forognak előttem.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Ragaszkodom a te bizonyságaidhoz; Uram, ne hagyj megszégyenülni!
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 A te parancsolataidnak útján járok, ha megvigasztalod az én szívemet!
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Taníts meg Uram a te rendeléseidnek útjára, hogy megőrizzem azt mindvégig.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Oktass, hogy megőrizzem a te törvényedet, és megtartsam azt teljes szívemből.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Vezérelj a te parancsolataidnak útján, mert gyönyörködöm abban.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Hajtsd szívemet a te bizonyságaidhoz, és ne a telhetetlenségre.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Fordítsd el az én szemeimet, hogy ne lássanak hiábavalóságot; a te útadon éltess engemet.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Teljesítsd igéretedet a te szolgádnak, a ki fél téged.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Fordítsd el tőlem a gyalázatot, a mitől félek; hiszen jók a te ítéleteid.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 Ímé, kivánkozom a te határozataid után; éltess engem a te igazságod által.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 És szálljon reám, Uram, a te kegyelmed, a te szabadításod, a mint megigérted,
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Hogy megfelelhessek az engem gyalázónak, hiszen bizodalmam van a te igédben!
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 És az igazságnak beszédét se vedd el soha az én számtól, mert várom a te ítéleteidet!
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 És megtartom a te törvényedet mindenkor és mindörökké.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 És tágas téren járok, mert a te határozataidat keresem.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 És a királyok előtt szólok a te bizonyságaidról, és nem szégyenülök meg.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 És gyönyörködöm a te parancsolataidban, a melyeket szeretek.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 És felemelem kezeimet a te parancsolataidra, a melyeket szeretek, és gondolkodom a te rendeléseidről.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Emlékezzél meg a te szolgádnak adott igédről, a melyhez nékem reménységet adtál!
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Ez vigasztalásom nyomorúságomban, mert a te beszéded megelevenít engem.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 A kevélyek szerfelett gúnyoltak engem; nem hajlottam el a te törvényedtől.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Megemlékezem a te öröktől fogva való ítéleteidről Uram, és vigasztalódom.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Harag vett rajtam erőt az istentelenek miatt, a kik elhagyták a te törvényedet.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Ének volt rám nézve minden parancsolatod bujdosásomnak hajlékában.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Uram! a te nevedről emlékezem éjjel, és megtartom a te törvényedet.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Ez jutott nékem, hogy a te határozataidat megőriztem.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Azt mondám Uram, hogy az én részem a te beszédeidnek megtartása.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 Teljes szívből könyörgök a te színed előtt: könyörülj rajtam a te igéreted szerint!
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Meggondoltam az én útaimat, és lábaimat a te bizonyságaidhoz fordítom.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Sietek és nem mulasztom el, hogy megtartsam a te parancsolataidat.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Az istentelenek kötelei körülkerítettek engem; de a te törvényedről el nem feledkezem.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 Éjfélkor felkelek, hogy hálát adjak néked, igazságod ítéleteiért.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Társok vagyok mindazoknak, a kik félnek téged, és a kik határozataidat megtartják.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 A te kegyelmeddel, oh Uram, teljes e föld: taníts meg engem rendeléseidre!
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Jót cselekedtél a te szolgáddal, Uram, a te igéd szerint.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Az okosságnak és tudománynak drága voltára taníts meg engem, mert hiszek a te parancsolataidnak.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Minekelőtte megaláztattam, tévelyegtem vala; most pedig vigyázok a te szódra.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Jó vagy te és jóltevő, taníts meg engem a te rendeléseidre.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 A kevélyek hazugságot költöttek reám, de én teljes szívből megtartom a te parancsolataidat.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Kövér az ő szívök, mint a háj; de én a te törvényedben gyönyörködöm.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Jó nékem, hogy megaláztál, azért, hogy megtanuljam a te rendeléseidet.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 A te szádnak törvénye jobb nékem, mint sok ezer arany és ezüst.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 A te kezeid teremtettek és erősítettek meg engem; oktass, hogy megtanuljam parancsolataidat.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 A kik téged félnek, látnak engem és örvendeznek, mivel a te igédben van az én reménységem.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Tudom Uram, hogy a te ítéleteid igazak, és igazságosan aláztál meg engem.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Legyen velem a te kegyelmed, hogy megvígasztalódjam a te szolgádnak tett igéreted szerint.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Szálljon reám a te irgalmasságod, hogy éljek, mert a te törvényedben gyönyörködöm.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Szégyenüljenek meg a kevélyek, a kik csalárdul elnyomtak engem, holott én a te határozataidról gondolkodom.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Forduljanak hozzám, a kik téged félnek, és ismerik a te bizonyságaidat!
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Legyen az én szívem feddhetetlen a te rendeléseidben, hogy meg ne szégyenüljek.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Elfogyatkozik az én lelkem a te szabadításod kivánása miatt; a te igédben van az én reménységem.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 A te beszéded kivánása miatt elfogyatkoznak az én szemeim, mondván: mikor vígasztalsz meg engem?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Noha olyanná lettem, mint a füstön levő tömlő; a te rendeléseidről el nem feledkezem.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 Mennyi a te szolgádnak napja, és mikor tartasz ítéletet az én üldözőim felett?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Vermet ástak nékem a kevélyek, a kik nem a te törvényed szerint élnek.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Minden parancsolatod igaz; csalárdul üldöznek engem; segíts meg engem!
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Csaknem semmivé tettek engem e földön, de én nem hagytam el a te határozataidat.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 A te kegyelmed szerint eleveníts meg engem, hogy megőrizhessem a te szádnak bizonyságait.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Uram! örökké megmarad a te igéd a mennyben.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Nemzedékről nemzedékre van a te igazságod, te erősítetted meg a földet és áll az.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 A te ítéleteid szerint áll minden ma is; mert minden, a mi van, te néked szolgál.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Ha nem a te törvényed lett volna az én gyönyörűségem, akkor elvesztem volna az én nyomorúságomban.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Soha sem feledkezem el a te határozataidról, mert azok által elevenítettél meg engem.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Tied vagyok, tarts meg engem, mert a te határozataidat keresem.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Vártak rám a gonoszok, hogy elveszessenek, de én a te bizonyságaidra figyelek.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 Látom, minden tökéletes dolognak vége van, de a te parancsolatodnak nincs határa.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 Mely igen szeretem a te törvényedet, egész napestig arról gondolkodom!
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Az én ellenségeimnél bölcsebbé teszel engem a te parancsolataiddal, mert mindenkor velem vannak azok.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Minden tanítómnál értelmesebb lettem, mert a te bizonyságaid az én gondolataim.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Előrelátóbb vagyok, mint az öreg emberek, mert vigyázok a te határozataidra.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 Minden gonosz ösvénytől visszatartóztattam lábaimat, hogy megtartsam a te beszédedet.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 Nem távoztam el a te ítéleteidtől, mert te oktattál engem.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 Mily édes az én ínyemnek a te beszéded; méznél édesbb az az én számnak!
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 A te határozataidból leszek értelmes, gyűlölöm azért a hamisságnak minden ösvényét.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Az én lábamnak szövétneke a te igéd, és ösvényemnek világossága.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Megesküdtem és megállom, hogy megtartom a te igazságodnak ítéleteit.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Felette nagy nyomorúságban vagyok; Uram, eleveníts meg a te igéd szerint.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Szájamnak önkéntes áldozatai legyenek kedvesek előtted Uram! és taníts meg a te ítéleteidre.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Lelkem mindig veszedelemben van, mindazáltal a te törvényedről el nem feledkezem.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Tőrt vetettek ellenem az istentelenek, de a te határozataidtól el nem tévelyedtem.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 A te bizonyságaid az én örökségem mindenha, mert szívemnek örömei azok.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Az én szívem hajlik a te rendeléseid teljesítésére mindenha és mindvégig.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Az állhatatlanokat gyűlölöm, de a te törvényedet szeretem.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Menedékem és paizsom vagy te; igédben van az én reménységem.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Távozzatok tőlem gonoszok, hogy megőrizzem az én Istenemnek parancsolatait.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Támogass engem a te beszéded szerint, hogy éljek, és ne engedd, hogy megszégyenüljek reménységemben.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Segélj, hogy megmaradjak, és gyönyörködjem a te rendeléseidben szüntelen.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Megtapodod mindazokat, a kik rendeléseidtől elhajolnak, mert az ő álnokságuk hazugság.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Mint salakot mind elveted e földnek istenteleneit, azért szeretem a te bizonyságaidat.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Borzad testem a tőled való félelem miatt, és félek a te ítéleteidtől.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Méltányosságot és igazságot cselekedtem; ne adj át nyomorgatóimnak!
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Légy kezes a te szolgádért az ő javára, hogy a kevélyek el ne nyomjanak engem.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Szemeim epekednek a te szabadításod és a te igazságod beszéde után.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Cselekedjél a te szolgáddal a te kegyelmességed szerint, és a te rendeléseidre taníts meg engem!
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Szolgád vagyok, oktass, hogy megismerjem a te bizonyságaidat!
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Ideje, hogy az Úr cselekedjék; megrontották a te törvényedet.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Inkább szeretem azért a te parancsolataidat, mint az aranyat, mint a legtisztább aranyat.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Igaznak tartom azért minden határozatodat, és a hamisságnak minden ösvényét gyűlölöm.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Csodálatosak a te bizonyságaid, azért az én lelkem megőrzi azokat.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 A te beszéded megnyilatkozása világosságot ad, és oktatja az együgyűeket.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Szájamat feltátom és lihegek, mert kivánom a te parancsolataidat.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Tekints reám és könyörülj rajtam, a miképen szoktál a te nevednek kedvelőin.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Vezéreld útamat a te igéd szerint, és ne engedd, hogy valami hamisság uralkodjék rajtam!
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Oltalmazz meg az emberek erőszakosságától, hogy megőrizzem a te határozataidat!
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 A te orczádat világosítsd meg a te szolgádon, és taníts meg a te rendeléseidre!
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Víznek folyásai erednek az én szemeimből azok miatt, a kik nem tartják meg a te törvényedet.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Igaz vagy Uram, és a te ítéleted igazságos.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 A te bizonyságaidat igazságban és hűségben jelentetted meg, és mindenek felett való egyenességben.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Buzgóságom megemészt engem, mert elfeledkeztek a te beszédedről az én ellenségeim.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Felettébb tiszta a te beszéded, és a te szolgád szereti azt.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Kicsiny vagyok én és megvetett, de a te határozataidról el nem feledkezem.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 A te igazságod igazság örökké, és a te törvényed igaz.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Nyomorúság és keserűség ért engem, de a te parancsolataid gyönyörűségeim nékem.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 A te bizonyságaidnak igazsága örökkévaló; oktass, hogy éljek!
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Teljes szívből kiáltok hozzád, hallgass meg, Uram! megtartom a te rendeléseidet.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Segítségül hívlak: tarts meg engem, és megőrzöm a te bizonyságaidat.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Hajnal előtt felkelek, kiáltok hozzád; a te beszédedben van reménységem.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Szemeim megelőzik az éjjeli őrséget, hogy a te beszédedről gondolkodjam.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Hallgasd meg az én szómat a te kegyelmességed szerint, Uram! Eleveníts meg a te jóvoltod szerint!
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Közelgetnek hozzám az én gonosz háborgatóim, a kik a te törvényedtől messze távoztak.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Közel vagy te, Uram! és minden te parancsolatod igazság.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Régtől fogva tudom a te bizonyságaid felől, hogy azokat örökké állandókká tetted.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Lásd meg az én nyomorúságomat és szabadíts meg engem; mert a te törvényedről nem felejtkezem el!
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Te perelj peremben és ments meg; a te beszéded szerint eleveníts meg engem!
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Távol van a gonoszoktól a szabadítás, mert nem törődnek a te rendeléseiddel.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Nagy a te irgalmasságod, Uram! A te ítéletid szerint eleveníts meg engem.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Sokan vannak az én háborgatóim és üldözőim, de nem térek el a te bizonyságaidtól.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Láttam a hűteleneket és megundorodtam, hogy a te mondásodat meg nem tartják.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Lásd meg Uram, hogy a te határozataidat szeretem; a te kegyelmességed szerint eleveníts meg engem!
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 A te igédnek summája igazság, és a te igazságod ítélete mind örökkévaló.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 A fejedelmek ok nélkül üldöztek engem; de a te igédtől félt az én szívem.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Gyönyörködöm a te beszédedben, mint a ki nagy nyereséget talált.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 A hamisságot gyűlölöm és útálom; a te törvényedet szeretem.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Naponként hétszer dicsérlek téged, a te igazságodnak ítéleteiért.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 A te törvényed kedvelőinek nagy békességök van, és nincs bántódásuk.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Várom a te szabadításodat, oh Uram! és a te parancsolataidat cselekszem.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Az én lelkem megtartja a te bizonyságaidat, és azokat igen szeretem.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Megtartom a te határozataidat és bizonyságaidat, mert minden útam nyilván van előtted.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Oh Uram! hadd szálljon az én könyörgésem a te színed elé; tégy bölcscsé engem a te igéd szerint.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Jusson elődbe az én imádságom; a te beszéded szerint szabadíts meg engem!
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Ajkaim dicséretet zengjenek, mert megtanítasz a te rendeléseidre.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Nyelvem a te beszédedről énekel, mert minden parancsolatod igaz.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Legyen segítségemre a te kezed, mert a te határozataidat választottam!
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Uram! vágyódom a te szabadításod után, és a te törvényed nékem gyönyörűségem.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Éljen az én lelkem, hogy dicsérjen téged, és a te ítéleteid segítsenek rajtam!
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Tévelygek, mint valami elveszett juh: keresd meg a te szolgádat; mert a te parancsolataidat nem felejtettem el!
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
