Zsoltárok 118
1 Magasztaljátok az Urat, mert jó, mert örökkévaló az ő kegyelme!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Mondja hát Izráel, hogy örökkévaló az ő kegyelme!
Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 Mondja hát az Áron háza, hogy örökkévaló az ő kegyelme!
Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
4 Mondják hát, a kik félik az Urat, hogy örökkévaló az ő kegyelme!
Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 Szükségemben segítségül hívám az Urat, meghallgatott és tágas térre tett engem az Úr.
У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
6 Velem van az Úr, nem félek; mit árthat nékem ember?
Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
7 Velem van az Úr az én segítőim közt, és nézni fogok az én gyűlölőimre.
Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
8 Jobb az Úrban bízni, mint emberekben reménykedni.
Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
9 Jobb az Úrban bízni, mint főemberekben reménykedni.
краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
10 Körülvettek engem mind a pogányok, de az Úr nevében elvesztém őket.
Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
11 Körülvettek, bizony körülvettek engem, de az Úr nevében elvesztém őket.
Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
12 Körülvettek engem, mint méhek; eloltattak, mint tövis-tűz, mert az Úr nevében elvesztém őket.
Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
13 Igen taszítottál engem, hogy elessem; de az Úr megsegített engem.
Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
14 Erősségem és énekem az Úr, és ő lőn nékem szabadulásul.
Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
15 Vígasságnak és szabadulásnak szava van az igazak sátoraiban: Az Úrnak jobbkeze hatalmasan cselekedett!
Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
16 Az Úrnak jobbkeze felmagasztaltatott; az Úrnak jobbkeze hatalmasan cselekedett!
Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
17 Nem halok meg, hanem élek, és hirdetem az Úrnak cselekedeteit!
Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
18 Keményen megostorozott engem az Úr; de nem adott át engem a halálnak.
Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
19 Nyissátok meg nékem az igazságnak kapuit, hogy bemenjek azokon és dicsérjem az Urat!
Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
20 Ez az Úrnak kapuja; igazak mennek be azon.
„Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
21 Magasztallak téged, hogy meghallgattál, és szabadításomul lettél!
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
22 A kő a melyet az építők megvetettek, szegeletkővé lett!
Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
23 Az Úrtól lett ez, csodálatos ez a mi szemeink előtt!
від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
24 Ez a nap az, a melyet az Úr rendelt; örvendezzünk és vígadjunk ezen!
Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
25 Oh Uram, segíts most; oh Uram, adj most jó előmenetelt!
Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
26 Áldott, a ki jő az Úrnak nevében; áldunk titeket, a kik az Úr házából valók vagytok!
Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 Isten az Úr és ő világosított meg minket. Kötelekkel kössétek az ünnepi áldozatot az oltár szarvához.
Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
28 Istenem vagy te, azért hálát adok néked! Én Istenem, magasztallak téged.
Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
29 Magasztaljátok az Urat, mert jó; mert örökkévaló az ő kegyelme!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
