Zsoltárok 115
1 Nem nékünk Uram, nem nékünk, hanem a te nevednek adj dicsőséget, a te kegyelmedért és hívségedért!
Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!
2 Miért mondanák a pogányok: Hol van hát az ő Istenök?
Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“
3 Pedig a mi Istenünk az égben van, és a mit akar, azt mind megcselekszi.
А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив
4 Azoknak bálványa ezüst és arany, emberi kezek munkája.
Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:
5 Szájok van, de nem szólanak; szemeik vannak, de nem látnak;
вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,
6 Füleik vannak, de nem hallanak; orruk van, de nem szagolnak;
мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,
7 Kezeik vannak, de nem tapintanak, lábaik vannak, de nem járnak, nem szólanak az ő torkukkal.
мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!
8 Hasonlók legyenek azokhoz készítőik, és mindazok, a kik bíznak bennök!
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!
9 Izráel! te az Úrban bízzál; az ilyenek segítsége és paizsa ő.
Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
10 Áronnak háza! az Úrban bízzál; az ilyenek segítsége és paizsa ő.
Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
11 A kik félitek az Urat, az Úrban bízzatok; az ilyenek segítsége és paizsa ő.
Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
12 Az Úr megemlékezik mi rólunk és megáld minket; megáldja Izráel házát, megáldja Áronnak házát.
Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!
13 Megáldja azokat, a kik félik az Urat, a kicsinyeket és a nagyokat.
Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!
14 Szaporítson titeket az Úr, titeket és a ti fiaitokat.
Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!
15 Áldottai vagytok ti az Úrnak, a ki teremtette a mennyet és a földet.
Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
16 Az egek az Úrnak egei, de a földet az ember fiainak adta.
Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!
17 Nem a meghaltak dicsérik az Urat, sem nem azok, a kik alászállanak a csendességbe.
Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —
18 De mi áldjuk az Urat mostantól fogva mindörökké. Dicsérjétek az Urat!
а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!
