Zsoltárok 109
1 Az éneklőmesternek, Dávidé; zsoltár. Én dicséretemnek Istene, ne hallgass!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 Mert a gonosznak szája és az álnokságnak szája felnyilt ellenem, hazug nyelvvel beszélnek én velem.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 És körülvesznek engem gyűlölséges beszédekkel, és ostromolnak engem ok nélkül.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Szeretetemért ellenkeznek velem, én pedig imádkozom.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Roszszal fizetnek nékem a jóért, és gyűlölséggel az én szeretetemért.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Állíts fölibe gonoszt, és vádló álljon az ő jobb keze felől.
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Mikor törvénykezik, mint gonosz jőjjön ki; még az imádsága is bűnné legyen.
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Életének napjai kevesek legyenek, és a hivatalát más foglalja el.
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Fiai legyenek árvákká, a felesége pedig özvegygyé.
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 És bujdossanak az ő fiai és kolduljanak, és elpusztult helyeiktől távol keressenek eledelt.
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Foglalja le minden jószágát az uzsorás, és idegenek ragadozzák el szerzeményét.
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Ne legyen néki, a ki kegyelmet mutasson iránta, és ne legyen, a ki könyörüljön az ő árváin!
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Veszszen ki az ő maradéka; a második nemzedékben töröltessék el a nevök!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Atyáinak álnoksága emlékezetben legyen az Úr előtt, és anyjának bűne el ne töröltessék!
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Mindenkor az Úr előtt legyenek, és emlékezetök is veszszen ki e földről,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 A miatt, hogy nem gondolt arra, hogy kegyelmet gyakoroljon és üldözte a szegény és nyomorult embert, és a megkeseredett szívűt, hogy megölje.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Mivelhogy szerette az átkot, azért érte el őt; és mivel nem volt kedve az áldáshoz, azért távozék az el ő tőle.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Úgy öltözte fel az átkot, mint a ruháját, azért ment beléje, mint a víz, és az ő csontjaiba, mint az olaj.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Legyen az néki palástul, a melybe beburkolódzik, és övül, a melylyel mindenkor övezze magát.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Ez legyen jutalmok az Úrtól az én vádolóimnak, és a kik rosszat beszélnek az én lelkemre.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 De te, én Uram, Istenem, bánj velem a te nevedért; mivelhogy jó a te kegyelmed, szabadíts meg engem!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Mert szegény és nyomorult vagyok én, még a szívem is megsebesíttetett én bennem.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Úgy hanyatlom el, mint az árnyék az ő megnyúlásakor; ide s tova hányattatom, mint a sáska.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Térdeim tántorognak az éhségtől, és testem megfogyatkozott a kövérségtől.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Sőt gyalázatossá lettem előttök; ha látnak engem, fejöket csóválják.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Segíts meg engem, Uram Isten; szabadíts meg engem a te kegyelmed szerint!
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Hadd tudják meg, hogy a te kezed munkája ez, hogy te cselekedted ezt, Uram!
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Átkozzanak ők, de te áldj meg! Feltámadnak, de szégyenüljenek meg és örvendezzen a te szolgád.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Öltözzenek az én vádlóim gyalázatba, és burkolózzanak szégyenökbe, mint egy köpenybe!
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Hálát adok az Úrnak felettébb az én számmal, és dicsérem őt a sokaság közepette!
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Mert jobb keze felől áll a szegénynek, hogy megszabadítsa azoktól, a kik elítélik annak lelkét.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
