Zsoltárok 107
1 Magasztaljátok az Urat, mert jó, mert örökkévaló az ő kegyelme.
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 Ezt mondják az Úrnak megváltottai, a kiket megváltott a szorongatónak kezéből;
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 És a kiket összegyűjtött a különböző földekről: napkelet és napnyugot felől, északról és a tenger felől.
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Bujdostak a pusztában, a sivatagban; lakó-város felé utat nem találtak vala.
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 Éhesek és szomjasok valának; lelkök is elepedt bennök.
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 De az Úrhoz kiáltának szorultságukban; sanyarúságukból megmenté őket.
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 És vezeté őket egyenes útra, hogy lakó-városhoz juthassanak.
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Adjanak hálát az Úrnak az ő kegyelméért, és az emberek fiai iránt való csodadolgaiért,
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 Hogy megelégíté a szomjúhozó lelket, és az éhező lelket betölté jóval!
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 A kik setétségben és a halálnak árnyékában ülnek, megkötöztetvén nyomorúsággal és vassal;
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 Mert ellenszegültek az Isten beszédének, és a Felségesnek tanácsát megútálták;
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Azért megalázta az ő szívöket nyomorúsággal: elestek és nem volt segítségök.
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 De az Úrhoz kiáltának szorultságukban, sanyarúságukból kiszabadítá őket.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 Kihozá őket a setétségből és a halálnak árnyékából, köteleiket pedig elszaggatá.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Adjanak hálát az Úrnak az ő kegyelméért, és az emberek fiai iránt való csodadolgaiért,
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 Hogy összetöré az ércz-kapukat, és a vas-zárakat letördelé!
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 A balgatagok az ő gonoszságuknak útjáért, és az ő hamisságukért nyomorgattattak.
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Minden étket útála az ő lelkök, és a halál kapujához közelgetének.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 De az Úrhoz kiáltának szorultságukban: sanyarúságukból kiszabadította őket.
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Kibocsátá az ő szavát és meggyógyítá őket, és kimenté őket az ő vermeikből.
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Adjanak hálát az Úrnak az ő kegyelméért, és az emberek fiai iránt való csodadolgaiért,
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 És áldozzanak hálaadásnak áldozataival, és hirdessék az ő cselekedeteit örvendezéssel!
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 A kik hajókon tengerre szállnak, és a nagy vizeken kalmárkodnak,
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 Azok látták az Úrnak dolgait, és az ő csodáit a mélységben.
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Szólott ugyanis és szélvészt támaszta, a mely felduzzasztá a habokat.
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 Az égig emelkedének, a fenékig sülyedének; lelkök elolvada az inségben.
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Szédülének és tántorgának, mint a részeg, és minden bölcsességöknek esze vész vala.
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 De az Úrhoz kiáltának az ő szorultságukban, és sanyarúságukból kivezeté őket.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Megállítá a szélvészt, hogy csillapodjék, és megcsendesedtek a habok.
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 És örülének, hogy lecsillapodtak vala, és vezérlé őket az ő kivánságuknak partjára.
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Adjanak hálát az Úrnak az ő kegyelméért, és az emberek fiai iránt való csodadolgaiért!
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 És magasztalják fel őt a népnek gyülekezetében, és dicsérjék őt a vének ülésében!
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Folyóvizeket tett vala pusztává, és vízforrásokat szárazzá;
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 Gyümölcstermő földet meddő földdé, a rajta lakó népnek gonoszsága miatt.
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Pusztaságot tett vala álló tavakká, és kiaszott földet vízforrásokká.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 És telepített oda éhezőket, hogy lakó-városokat építsenek.
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 És mezőket vetének be és szőlőket plántálának, hogy hasznos gyümölcsöt szerezzenek.
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 És megáldá őket és igen megszaporodának, és barmaikat sem kevesbítette meg.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 De megkevesedtek és meggörnyedtek vala ínség, nyomorúság és keserűség miatt.
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Gyalázatot zúdított a fejedelmekre, és bujdostatta őket út nélkül való kietlenben.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 De felemelé a nyomorultat az ínségből, és hasonlóvá tette a nemzetségeket a juhnyájhoz.
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Látják az igazak és örvendeznek, és minden gonoszság megtartóztatja az ő száját.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 A bölcs, az eszébe veszi ezeket, és meggondolják az Úrnak kegyelmességét!
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
