Zsoltárok 105
1 Magasztaljátok az Urat, hívjátok segítségül az ő nevét, hirdessétek a népek között az ő cselekedeteit!
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Énekeljetek néki, zengedezzetek néki, beszéljétek el minden ő csodatételét.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Dicsekedjetek az ő szent nevével; örvendezzen azoknak a szívök, a kik keresik az Urat.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Kivánjátok az Urat és az ő erejét; keressétek az ő orczáját szüntelen.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Emlékezzetek meg az ő csodáiról, a melyeket cselekedett; jeleiről és az ő szájának ítéleteiről.
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 Oh Ábrahámnak, az ő szolgájának magva; oh Jákóbnak, az ő választottának fiai!
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Ő, az Úr a mi Istenünk, az egész földre kihat az ő ítélete.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Megemlékezik az ő szövetségéről mindörökké; az ő rendeletéről, a melyet megszabott ezer nemzetségiglen;
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 A melyet kötött Ábrahámmal, és az ő Izsáknak tett esküvéséről.
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 És odaállatta azt Jákóbnak szabályul, Izráelnek örök szövetségül,
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Mondván: Néked adom Kanaán földét, sors szerint való örökségetekül.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Mikor még csekély számmal valának, igen kevesen és mintegy zsellérek abban,
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 És egyik nemzettől a másikhoz bujdosának, egyik országból a másik néphez:
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Nem engedé, hogy valaki nyomorgassa őket, sőt királyokat is megfenyített miattok, mondván:
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Meg ne illessétek az én felkentjeimet, és az én prófétáimnak ne ártsatok!
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Mikor éhséget idéze elő a földön; és a kenyérnek minden botját eltöré,
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Elküldött előttük egy férfiút, Józsefet, a ki rabul adatott vala el;
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 A lábait békóba szorították, ő maga vasban járt vala,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Mindazideig, a míg szava beteljesedett. Az Úr beszéde megpróbálta őt.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Elküldött a király és feloldotta őt, a népeken uralkodó, és szabaddá tette őt;
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Úrrá tevé őt az ő házán, és uralkodóvá minden jószágán;
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 Hogy főembereit tetszése szerint kötöztetheté, és véneit is bölcsességre taníthatá.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 És beméne Izráel Égyiptomba, s Jákób a Khám földén zsellérkedék.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 És igen megszaporítá az ő népét, és erősebbé tevé elnyomóinál.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Elváltoztatá azoknak szívét, hogy gyűlöljék az ő népét, és álnokul cselekedjenek az ő szolgáival.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Elküldte Mózest, az ő szolgáját, és Áront, a kit választott vala.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Elvégezék azok között az ő jeleit, és a csodákat a Khám földén.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Sötétséget bocsátott és elsötétítette azt, és azok nem engedetlenkedtek az ő rendeleteinek.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Vizeiket vérré változtatá, és megölé az ő halaikat.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Földjük békáktól hemzsege, még a királyuk termeiben is.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Szólt, és támadának legyek és szúnyogok minden ő határukon.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Adott nékik eső gyanánt jégesőt, és lángoló tüzet a földjökre.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 És elvevé szőlőjüket és fügefájokat, és széttördelé határuknak élő fáit.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Szólt és támada sáska, és megszámlálhatatlan cserebogár.
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 És megemészte minden növényt az ő földjökön, és az ő szántóföldjöknek gyümölcsét megemészté.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 És megöle minden elsőszülöttet földjökön, minden erejöknek zsengéjét.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 És kihozá őket ezüsttel és arannyal, és nemzetségeikben nem volt beteges.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Örült Égyiptom, mikor kijövének, mert a tőlök való félelem megszállta őket.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Felhőt terjeszte ki, hogy befedezze őket, és tüzet, hogy világítson éjjel.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Könyörgött és fürjeket hoza, és mennyei kenyérrel elégítette meg őket.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Megnyitotta a kősziklát és víz zúdula ki, folyóként futott a sivatagon.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Mert megemlékezett az ő szentséges igéretéről, a melyet tőn Ábrahámnak, az ő szolgájának.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Kihozá azért az ő népét örömmel, és az ő választottait vígassággal.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 És nékik adá a pogányok földét, és öröklék a népek fáradságos szerzeményét.
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 Azért, hogy megtartsák az ő rendeleteit, és törvényeit megőrizzék. Dicsérjétek az Urat!
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
