Zsoltárok 103
1 A Dávidé. Áldjad én lelkem az Urat, és egész bensőm az ő szent nevét.
Давидів.
2 Áldjad én lelkem az Urat, és el ne feledkezzél semmi jótéteményéről.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі доброді́йства Його́!
3 A ki megbocsátja minden bűnödet, meggyógyítja minden betegségedet.
Всі провини Твої Він прощає, всі неду́ги твої вздоровля́є.
4 A ki megváltja életedet a koporsótól; kegyelemmel és irgalmassággal koronáz meg téged.
Від могили життя твоє Він визволя́є, Він милістю та милосердям тебе корону́є.
5 A ki jóval tölti be a te ékességedet, és megújul a te ifjúságod, mint a sasé.
Він бажа́ння твоє насича́є добром, — відно́виться, мов той орел, твоя ю́ність!
6 Igazságot cselekszik az Úr, és ítéletet minden elnyomottal.
Господь чинить правду та суд для всіх переслі́дуваних.
7 Megismertette az ő útait Mózessel; Izráel fiaival az ő cselekedeteit.
Він дороги Свої об'явив був Мойсе́єві, діла́ Свої — ді́тям Ізра́їлевим.
8 Könyörülő és irgalmas az Úr, késedelmes a haragra és nagy kegyelmű.
Щедрий і милосердний Господь, довготерпели́вий і многомилости́вий.
9 Nem feddődik minduntalan, és nem tartja meg haragját örökké.
Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.
10 Nem bűneink szerint cselekszik velünk, és nem fizet nékünk a mi álnokságaink szerint.
Не за нашими про́гріхами Він пово́диться з нами, і відплачує нам не за прови́нами нашими.
11 Mert a milyen magas az ég a földtől, olyan nagy az ő kegyelme az őt félők iránt.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
12 A milyen távol van a napkelet a napnyugattól, olyan messze veti el tőlünk a mi vétkeinket.
як далекий від за́ходу схід, так Він віддали́в від нас наші провини!
13 A milyen könyörülő az atya a fiakhoz, olyan könyörülő az Úr az őt félők iránt.
Як жалує ба́тько дітей, так Господь пожалі́вся над тими, хто боїться Його,
14 Mert ő tudja a mi formáltatásunkat; megemlékezik róla, hogy por vagyunk.
бо знає Він ство́рення наше, пам'ятає, що ми — по́рох:
15 Az embernek napjai olyanok, mint a fű, úgy virágzik, mint a mezőnek virága.
чоловік — як трава дні його, немов цвіт польови́й — так цвіте він,
16 Hogyha általmegy rajta a szél, nincsen többé, és az ő helye sem ismeri azt többé.
та вітер пере́йде над ним — і немає його, і вже місце його не пізна́є його.
17 De az Úr kegyelme öröktől fogva való és örökkévaló az őt félőkön, és az ő igazsága a fiaknak fiain;
А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його — над синами синів,
18 Azokon, a kik megtartják az ő szövetségét és megemlékeznek az ő parancsolatjairól, hogy azokat megcselekedjék.
що Його заповіта доде́ржують, і що пам'ята́ють нака́зи Його, щоб виконувати їх!
19 Az Úr a mennyekbe helyheztette az ő székét és az ő uralkodása mindenre kihat.
Господь міцно поставив на Небі престо́ла Свого́, а Ца́рство Його над усім володі́є.
20 Áldjátok az Urat ő angyalai, ti hatalmas erejűek, a kik teljesítitek az ő rendeletét, hallgatván az ő rendeletének szavára.
Благослові́ть Господа, Його Анголи́, ве́летні сильні, що вико́нуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
21 Áldjátok az Urat minden ő serege: ő szolgái, akaratának teljesítői!
Благословіть Господа, усі сили небесні Його́, слу́ги Його, що чините волю Його́!
22 Áldjátok az Urat minden ő teremtményei, az ő uralkodásának minden helyén! Áldjad én lelkem az Urat!
Благословіть Господа, всі діла́ Його, на всіх місця́х царюва́ння Його! Благослови, душе моя, Го́спода!
