Zsoltárok 103
1 A Dávidé. Áldjad én lelkem az Urat, és egész bensőm az ő szent nevét.
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Áldjad én lelkem az Urat, és el ne feledkezzél semmi jótéteményéről.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 A ki megbocsátja minden bűnödet, meggyógyítja minden betegségedet.
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 A ki megváltja életedet a koporsótól; kegyelemmel és irgalmassággal koronáz meg téged.
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 A ki jóval tölti be a te ékességedet, és megújul a te ifjúságod, mint a sasé.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 Igazságot cselekszik az Úr, és ítéletet minden elnyomottal.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Megismertette az ő útait Mózessel; Izráel fiaival az ő cselekedeteit.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Könyörülő és irgalmas az Úr, késedelmes a haragra és nagy kegyelmű.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Nem feddődik minduntalan, és nem tartja meg haragját örökké.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 Nem bűneink szerint cselekszik velünk, és nem fizet nékünk a mi álnokságaink szerint.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 Mert a milyen magas az ég a földtől, olyan nagy az ő kegyelme az őt félők iránt.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 A milyen távol van a napkelet a napnyugattól, olyan messze veti el tőlünk a mi vétkeinket.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 A milyen könyörülő az atya a fiakhoz, olyan könyörülő az Úr az őt félők iránt.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 Mert ő tudja a mi formáltatásunkat; megemlékezik róla, hogy por vagyunk.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 Az embernek napjai olyanok, mint a fű, úgy virágzik, mint a mezőnek virága.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 Hogyha általmegy rajta a szél, nincsen többé, és az ő helye sem ismeri azt többé.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 De az Úr kegyelme öröktől fogva való és örökkévaló az őt félőkön, és az ő igazsága a fiaknak fiain;
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 Azokon, a kik megtartják az ő szövetségét és megemlékeznek az ő parancsolatjairól, hogy azokat megcselekedjék.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 Az Úr a mennyekbe helyheztette az ő székét és az ő uralkodása mindenre kihat.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Áldjátok az Urat ő angyalai, ti hatalmas erejűek, a kik teljesítitek az ő rendeletét, hallgatván az ő rendeletének szavára.
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Áldjátok az Urat minden ő serege: ő szolgái, akaratának teljesítői!
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Áldjátok az Urat minden ő teremtményei, az ő uralkodásának minden helyén! Áldjad én lelkem az Urat!
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
