Példabeszédek 8
1 Avagy a bölcsesség nem kiált-é, és az értelem nem bocsátja-é ki az ő szavát?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 A magas helyeknek tetein az úton, sok ösvény összetalálkozásánál áll meg.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 A kapuk mellett a városnak bemenetelin, az ajtók bemenetelinél zeng.
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 Tinéktek kiáltok, férfiak; és az én szóm az emberek fiaihoz van!
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Értsétek meg ti együgyűek az eszességet, és ti balgatagok vegyétek eszetekbe az értelmet.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Halljátok meg; mert jeles dolgokat szólok és az én számnak felnyitása igazság.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Mert igazságot mond ki az én ínyem, és útálat az én ajkaimnak a gonoszság.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Igaz én számnak minden beszéde, semmi sincs ezekben hamis, vagy elfordult dolog.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Mind egyenesek az értelmesnek, és igazak azoknak, kik megnyerték a tudományt.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Vegyétek az én tanításomat, és nem a pénzt; és a tudományt inkább, mint a választott aranyat.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Mert jobb a bölcseség a drágagyöngyöknél; és semmi gyönyörűségek ehhez egyenlők nem lehetnek.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Én bölcsesség lakozom az eszességben, és a megfontolás tudományát megnyerem.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Az Úrnak félelme a gonosznak gyűlölése; a kevélységet és felfuvalkodást és a gonosz útat, és az álnok szájat gyűlölöm.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Enyém a tanács és a valóság, én vagyok az eszesség, enyém az erő.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Én általam uralkodnak a királyok, és az uralkodók végeznek igazságot.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Én általam viselnek a fejedelmek fejedelemséget, és a nemesek, a földnek minden birái.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Én az engem szeretőket szeretem, és a kik engem szorgalmasan keresnek, megtalálnak.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Gazdagság és tisztesség van nálam, megmaradandó jó és igazság.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Jobb az én gyümölcsöm a tiszta aranynál és színaranynál, és az én hasznom a válogatott ezüstnél.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Az igazságnak útán járok, és az igazság ösvényének közepén.
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Hogy az engem szeretőknek valami valóságost adjak örökségül, és erszényeiket megtöltsem.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Az Úr az ő útának kezdetéül szerzett engem; az ő munkái előtt régen.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Örök időktől fogva felkenettem, kezdettől, a föld kezdetétől fogva.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Még mikor semmi mélységek nem voltak, születtem vala; még mikor semmi források, vízzel teljesek nem voltak.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Minekelőtte a hegyek leülepedtek volna, a halmoknak előtte születtem.
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Mikor még nem csinálta vala a földet és a mezőket, és a világ porának kezdetét.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Mikor készíté az eget, ott valék; mikor felveté a mélységek színén a kerekséget;
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Mikor megerősíté a felhőket ott fenn, mikor erősekké lőnek a mélységeknek forrásai;
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Mikor felveté a tengernek határit, hogy a vizek át ne hágják az ő parancsolatját, mikor megállapítá e földnek fundamentomait:
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 Mellette valék mint kézmíves, és gyönyörűsége valék mindennap, játszva ő előtte minden időben.
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 Játszva az ő földének kerekségén, és gyönyörűségemet lelve az emberek fiaiban.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 És most fiaim, hallgassatok engemet, és boldogok, a kik az én útaimat megtartják.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Hallgassátok a tudományt és legyetek bölcsek, és magatokat el ne vonjátok!
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Boldog ember, a ki hallgat engem, az én ajtóm előtt virrasztván minden nap, az én ajtóim félfáit őrizvén.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Mert a ki megnyer engem, nyert életet, és szerzett az Úrtól jóakaratot.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 De a ki vétkezik ellenem, erőszakot cselekszik az ő lelkén; minden, valaki engem gyűlöl, szereti a halált!
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
