< Példabeszédek 29 >

1 A ki a feddésekre is nyakas marad, egyszer csak összetörik, gyógyíthatatlanul.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Mikor öregbülnek az igazak, örül a nép; mikor pedig uralkodik az istentelen, sóhajt a nép.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 A bölcseség-szerető ember megvidámítja az ő atyját; a ki pedig a paráznákhoz adja magát, elveszti a vagyont.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 A király igazsággal erősíti meg az országot; a ki pedig ajándékot vesz, elrontja azt.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 A férfiú, a ki hizelkedik barátjának, hálót vet annak lábai elé.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 A gonosz ember vétkében tőr van; az igaz pedig énekel és vígad.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Megérti az igaz a szegényeknek ügyét; az istentelen pedig nem tudja megérteni.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 A csúfoló férfiak fellobbantják a várost; de a bölcsek elfordítják a haragot.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Az eszes ember, ha vetekedik a bolonddal, akár felháborodik, akár nevet, nincs nyugodalom.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 A vérszomjasak gyűlölik a tökéletes embert; az igazak pedig oltalmazzák annak életét.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 Az ő egész indulatját előmutatja a bolond; de a bölcs végre megcsendesíti azt.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 A mely uralkodó a hamisságnak beszédire hallgat, annak minden szolgái latrok.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 A szegény és az uzsorás ember összetalálkoznak; mind a kettőnek pedig szemeit az Úr világosítja meg.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 A mely király hűségesen ítéli a szegényeket, annak széke mindörökké megáll.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 A vessző és dorgálás bölcseséget ád; de a szabadjára hagyott gyermek megszégyeníti az ő anyját.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Mikor nevekednek az istentelenek, nevekedik a vétek; az igazak pedig azoknak esetét megérik.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Fenyítsd meg a te fiadat, és nyugodalmat hoz néked, és szerez gyönyörűséget a te lelkednek.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Mikor nincs mennyei látás, a nép elvadul; ha pedig megtartja a törvényt, oh mely igen boldog!
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Csak beszéddel nem tanul meg a szolga, mert tudna, de még sem felel meg.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Láttál-é beszédeiben hirtelenkedő embert? a bolond felől több reménység van, hogynem a felől!
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 A ki lágyan neveli gyermekségétől fogva az ő szolgáját, végre az lesz a fiú.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 A haragos háborgást szerez; és a dühösködőnek sok a vétke.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 Az embernek kevélysége megalázza őt; az alázatos pedig tisztességet nyer.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 A ki osztozik a lopóval, gyűlöli az magát; hallja az esküt, de nem vall.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 Az emberektől való félelem tőrt vet; de a ki bízik az Úrban, kiemeltetik.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Sokan keresik a fejedelemnek orczáját; de az Úrtól van kinek-kinek ítélete.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Iszonyat az igazaknak a hamis ember; és iszonyat az istentelennek az igaz úton járó.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.

< Példabeszédek 29 >