Példabeszédek 24
1 Ne irígykedjél a gonosztevőkre, se ne kivánj azokkal lenni.
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
2 Mert pusztítást gondol az ő szívök, és bajt szólnak az ő ajkaik.
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
3 Bölcseség által építtetik a ház, és értelemmel erősíttetik meg.
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
4 És tudomány által telnek meg a kamarák minden drága és gyönyörűséges marhával.
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
5 A bölcs férfiú erős, és a tudós ember nagy erejű.
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
6 Mert az eszes tanácsokkal viselhetsz hadat hasznodra; és a megmaradás a tanácsosok sokasága által van.
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
7 Magas a bolondnak a bölcseség; a kapuban nem nyitja meg az ő száját.
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
8 A ki azon gondolkodik, hogy gonoszt cselekedjék, azt cselszövőnek hívják.
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
9 A balgatag dolognak gondolása bűn; és a rágalmazó az ember előtt útálatos.
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
10 Ha lágyan viselted magadat a nyomorúságnak idején: szűk a te erőd.
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
11 Szabadítsd meg azokat, a kik a halálra vitetnek, és a kik a megöletésre tántorognak, tartóztasd meg!
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
12 Ha azt mondanád: ímé, nem tudtuk ezt; nemde, a ki vizsgálja az elméket, ő érti, és a ki őrzi a te lelkedet, ő tudja? és kinek-kinek az ő cselekedetei szerint fizet.
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
13 Egyél, fiam, mézet, mert jó; és a színméz édes a te ínyednek.
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
14 Ilyennek ismerd a bölcseséget a te lelkedre nézve: ha azt megtalálod, akkor lesz jó véged, és a te reménységed el nem vész!
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
15 Ne leselkedjél, oh te istentelen, az igaznak háza ellen, ne pusztítsd el az ő ágyasházát!
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
16 Mert ha hétszer elesik is az igaz, ugyan felkél azért; az istentelenek pedig csak egy nyavalyával is elvesznek.
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
17 Mikor elesik a te ellenséged: ne örülj; és mikor megütközik: ne vígadjon a te szíved,
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
18 Hogy az Úr meg ne lássa és gonosz ne legyen szemeiben, és el ne fordítsa arról az ő haragját te reád.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
19 Ne gerjedj haragra a gonosztevők ellen, ne irígykedjél az istentelenekre;
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
20 Mert a gonosznak nem lesz jó vége, az istentelenek szövétneke kialszik.
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
21 Féld az Urat, fiam, és a királyt; a pártütők közé ne elegyedjél.
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
22 Mert hirtelenséggel feltámad az ő nyomorúságok, és e két rendbeliek büntetését ki tudja?
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
23 Ezek is a bölcsek szavai. Személyt válogatni az ítéletben nem jó.
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
24 A ki azt mondja az istentelennek: igaz vagy, ezt megátkozzák a népek, megútálják a nemzetek.
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
25 A kik pedig megfeddik a bűnöst, azoknak gyönyörűségökre lesz, és jó áldás száll reájok!
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
26 Ajkakat csókolgat az, a ki igaz beszédeket felel.
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
27 Szerezd el kivül a te dolgodat, és készíts elő a te meződben; annakutána építsd a házadat.
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
28 Ne légy bizonyság ok nélkül a te felebarátod ellen; avagy ámítanál-é valakit a te ajkaiddal?
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
29 Ne mondd ezt: a miképen cselekedett én velem, úgy cselekszem ő vele; megfizetek az embernek az ő cselekedete szerint.
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
30 A rest embernek mezejénél elmenék, és az esztelennek szőleje mellett.
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
31 És ímé, mindenütt felverte a tövis, és színét elfedte a gyom; és kőgyepüje elromlott vala.
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
32 Melyet én látván gondolkodám, és nézvén, ezt a tanulságot vevém abból:
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
33 Egy kis álom, egy kis szunynyadás, egy kis kézösszetevés az alvásra,
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
34 És így jő el, mint az útonjáró, a te szegénységed, és a te szükséged, mint a paizsos férfiú.
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“
