< Példabeszédek 23 >
1 Mikor leülsz enni az uralkodóval, szorgalmasan reá vigyázz, ki van előtted.
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 És kést tégy a torkodra, ha mértékletlen vagy.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Ne kivánd az ő csemegéit; mert ezek hazug étkek.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Ne fáraszd magadat ebben, hogy meggazdagulj; ez ilyen testi eszességedtől szünjél meg.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Avagy a te szemeidet veted-é arra? holott az semmi, mert olyan szárnyakat szerez magának nagy hamar, mint a saskeselyű, és az ég felé elrepül!
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Ne egyél az irígy szeműnek étkéből, és ne kivánd az ő csemegéit;
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Mert mint a ki számítgatja a falatot magában, olyan ő: egyél és igyál, azt mondja te néked; de azért nem jó akarattal van tehozzád.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 A te falatodat, a melyet megettél, kihányod; és a te ékes beszédidet csak hiába vesztegeted.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 A bolondnak hallására ne szólj; mert megútálja a te beszédidnek bölcseségét.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Ne mozdítsd meg a régi határt, és az árváknak mezeibe ne kapj;
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Mert az ő megváltójuk erős, az forgatja az ő ügyöket ellened!
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Add a te elmédet az erkölcsi tanításra, és a te füleidet a bölcs beszédekre.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Ne vond el a gyermektől a fenyítéket; ha megvered őt vesszővel, meg nem hal.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
14 Te vesszővel vered meg őt: és az ő lelkét a pokolból ragadod ki. (Sheol )
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol )
15 Szerelmes fiam, ha bölcs lesz a te elméd, örvendez a lelkem nékem is.
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 És vígadoznak az én veséim, a te ajkaidnak igazmondásán.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Ne irígykedjék a te szíved a bűnösökre; hanem az Úr félelmében légy egész napon;
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Mert ennek bizonyos vége van; a te várakozásod meg nem csalatkozik.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Hallgass te, fiam, engem, hogy légy bölcs, és jártasd ez úton szívedet.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Ne légy azok közül való, a kik borral dőzsölnek; azok közül, a kik hússal dobzódnak.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Mert a részeges és dobzódó szegény lesz, és rongyokba öltöztet az aluvás.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Hallgasd a te atyádat, a ki nemzett téged; és meg ne útáld a te anyádat, mikor megvénhedik.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Szerezz igazságot, és el ne adj; bölcseséget és erkölcsöt és eszességet.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Igen örül az igaznak atyja, és a bölcsnek szülője annak vígadoz.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Vígadjon a te atyád és a te anyád, és örvendezzen a te szülőd.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Adjad, fiam, a te szívedet nékem, és a te szemeid az én útaimat megőrizzék.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Mert mély verem a tisztátalan asszony, és szoros kút az idegen asszony.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 És az, mint a tolvaj leselkedik, és az emberek közt a hitetleneket szaporítja.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Kinek jaj? kinek oh jaj? kinek versengések? kinek panasz? kinek ok nélkül való sebek? kinek szemeknek veressége?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 A bornál mulatóknak, a kik mennek a jó bor kutatására.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Ne nézd a bort, mily veres színt játszik, mint mutatja a pohárban az ő csillogását; könnyen alá csuszamlik,
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Végre, mint a kígyó, megmar, és mint a mérges kígyó, megcsíp.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 A te szemeid nézik az idegen asszonyt, és a te elméd gondol gonoszságot.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 És olyan leszel, mint a ki fekszik a tenger közepiben, és a ki fekszik az árbóczfának tetején.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Ütöttek engem, nékem nem fájt; vertek, nem éreztem! Mikor ébredek fel? Akkor folytatom, ismét megkeresem azt.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.