Példabeszédek 20
1 A bor csúfoló, a részegítő ital háborgó, és valaki abba beletéved, nem bölcs!
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Mint a fiatal oroszlán ordítása, olyan a királynak rettentése; a ki azt haragra ingerli, vétkezik a maga élete ellen.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Tisztesség az embernek elmaradni a versengéstől; valaki pedig bolond, patvarkodik.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 A hideg miatt nem szánt a rest; aratni akar majd, de nincs mit.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Mély víz a férfiúnak elméjében a tanács; mindazáltal a bölcs ember kimeríti azt.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 A legtöbb ember talál valakit, a ki jó hozzá; de hű embert, azt ki találhat?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 A ki az ő tökéletességében jár, igaz ember; boldogok az ő fiai ő utána!
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 A király, ha az ő ítélőszékiben ül, tekintetével minden gonoszt eltávoztat.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Ki mondhatná azt: megtisztítottam szívemet, tiszta vagyok az én bűnömtől?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 A kétféle font és a kétféle mérték, útálatos az Úrnál egyaránt mind a kettő.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Az ő cselekedetiből ismerteti meg magát még a gyermek is, ha tiszta-é, és ha igaz-é az ő cselekedete.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 A halló fület és a látó szemet, az Úr teremtette egyaránt mindkettőt.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Ne szeresd az álmot, hogy ne légy szegény; nyisd fel a te szemeidet, és megelégszel kenyérrel.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Hitvány, hitvány, azt mondja a vevő; de mikor elmegy, akkor dicsekedik.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Van arany és drágagyöngyök sokasága; de drága szer a tudománynyal teljes ajak.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Vedd el ruháját, mert kezes lett másért, és az idegenért vedd el zálogát.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Gyönyörűséges az embernek az álnokságnak kenyere; de annakutána betelik az ő szája kavicsokkal.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 A gondolatok tanácskozással erősek; és bölcs vezetéssel folytass hadakozást.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Megjelenti a titkot, a ki rágalmazó; tehát a ki fecsegő szájú, azzal ne barátkozzál.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 A ki az ő atyját vagy anyját megátkozza, annak kialszik szövétneke a legnagyobb setétségben.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 A mely örökséget először siettetnek, annak vége meg nem áldatik.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Ne mondd: bosszút állok rajta! Várjad az Urat, és megszabadít téged!
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Útálatos az Úrnál a kétféle súly; és a hamis fontok nem jó dolgok.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Az Úrtól vannak a férfi lépései; az ember pedig mit ért az ő útában?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Tőr az embernek meggondolatlanul mondani: szent, és a fogadástétel után megfontolni.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Szétszórja a gonoszokat a bölcs király, és fordít reájok kereket.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Az Úrtól való szövétnek az embernek lelke, a ki megvizsgálja a szívnek minden rejtekét.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 A kegyelmesség és az igazság megőrzik a királyt, megerősíti irgalmasság által az ő székét.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Az ifjaknak ékessége az ő erejök; és a véneknek dísze az ősz haj.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 A kékek és a sebek távoztatják el a gonoszt, és a belső részekig ható csapások.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
