< Példabeszédek 15 >

1 Az engedelmes felelet elfordítja a harag felgerjedését; a megbántó beszéd pedig támaszt haragot.
Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є.
2 A bölcsek nyelve beszél jó tudományt: a tudatlanoknak száján pedig bolondság buzog ki.
Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють.
3 Minden helyeken vannak az Úrnak szemei, nézvén a jókat és gonoszokat.
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
4 A nyelv szelídsége életnek fája; az abban való hamisság pedig a léleknek gyötrelme.
Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі.
5 A bolond megútálja az ő atyjának tanítását; a ki pedig megbecsüli a dorgálást, igen eszes.
Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший.
6 Az igaznak házában nagy kincs van; az istentelennek jövedelmében pedig háborúság.
Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад.
7 A bölcseknek ajkaik hintegetnek tudományt; a bolondoknak pedig elméje nem helyes.
Уста мудрих знання́ розсівають, а серце безглу́здих не так.
8 Az istentelenek áldozatja gyűlölséges az Úrnak; az igazak könyörgése pedig kedves néki.
Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба.
9 Utálat az Úrnál az istentelennek úta; azt pedig, a ki követi az igazságot, szereti.
Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10 Gonosz dorgálás jő arra, a ki útját elhagyja; a ki gyűlöli a fenyítéket, meghal.
Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає.
11 A sír és a pokol az Úr előtt vannak; mennyivel inkább az emberek szíve. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ синів лю́дських! (Sheol h7585)
12 Nem szereti a csúfoló a feddést, és a bölcsekhez nem megy.
Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де.
13 A vidám elme megvidámítja az orczát; de a szívnek bánatja miatt a lélek megszomorodik.
Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений.
14 Az eszesnek elméje keresi a tudományt; a tudatlanok szája pedig legel bolondságot.
Серце розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть.
15 Minden napjai a szegénynek nyomorúságosak; a vidám elméjűnek pedig szüntelen lakodalma van.
Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно.
16 Jobb a kevés az Úrnak félelmével, mint a temérdek kincs, a hol háborúság van.
Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му.
17 Jobb a paréjnak étele, a hol szeretet van, mint a hízlalt ökör, a hol van gyűlölség.
Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му.
18 A haragos férfiú szerez háborúságot; a hosszútűrő pedig lecsendesíti a háborgást.
Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот.
19 A restnek útja olyan, mint a tövises sövény; az igazaknak pedig útja megegyengetett.
Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́.
20 A bölcs fiú örvendezteti az atyját; a bolond ember pedig megútálja az anyját.
Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́.
21 A bolondság öröme az esztelennek; de az értelmes férfiú igazán jár.
Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить.
22 Hiábavalók lesznek a gondolatok, mikor nincs tanács; de a tanácsosok sokaságában előmennek.
Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться.
23 Öröme van az embernek szája feleletében; és az idejében mondott beszéd, oh mely igen jó!
Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре!
24 Az életnek úta felfelé van az értelmes ember számára, hogy eltávozzék a pokoltól, mely aláfelé van. (Sheol h7585)
Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. (Sheol h7585)
25 A kevélyeknek házát kiszakgatja az Úr; megerősíti pedig az özvegynek határát.
Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови.
26 Útálatosak az Úrnak a gonosz gondolatok; de kedvesek a tiszta beszédek.
Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.
27 Megháborítja az ő házát, a ki követi a telhetetlenséget; a ki pedig gyűlöli az ajándékokat, él az.
Заже́рливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки нена́видить, той буде жити.
28 Az igaznak elméje meggondolja, mit szóljon; az istenteleneknek pedig szája ontja a gonoszt.
Серце праведного розмірко́вує про відповідь, а у́ста безбожних вибри́зкують зло.
29 Messze van az Úr az istentelenektől; az igazaknak pedig könyörgését meghallgatja.
Далекий Господь від безбожних, але́ справедливих молитву Він чує.
30 A szemek világa megvidámítja a szívet; a jó hír megerősíti a csontokat.
Світло оче́й тішить серце, добра звістка підкрі́плює ко́сті.
31 A mely fül hallgatja az életnek dorgálását, a bölcsek között lakik.
Ухо, що навча́ння життя вислухо́вує, буде перебува́ти між мудрими.
32 A ki elvonja magát az erkölcsi tanítástól, megútálja az ő lelkét; a ki pedig hallgatja a feddést, értelmet szerez.
Хто напу́чування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається осторо́ги, здобуде той розум.
33 Az Úrnak félelme a bölcseségnek tudománya, és a tisztességnek előtte jár az alázatosság.
Страх Господній — навча́ння премудрости, а перед славою — скромність іде́.

< Példabeszédek 15 >