Máté 26
1 És mikor mindezeket a beszédeket elvégezte vala Jézus, monda az ő tanítványainak:
Коли Ісус закінчив усе це говорити, Він звернувся до Своїх учнів:
2 Tudjátok, hogy két nap mulva a husvétnak ünnepe lészen, és az embernek Fia elárultatik, hogy megfeszíttessék.
«Ви знаєте, що через два дні Пасха і Сина Людського буде видано на розп’яття».
3 Akkor egybegyűlének a főpapok, az írástudók és a nép vénei a főpap házába, a kit Kajafásnak hívtak,
Тоді зібралися первосвященники та старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каяфа.
4 És tanácsot tartának, hogy Jézust álnoksággal megfogják és megöljék.
І змовилися підступом схопити та вбити Ісуса.
5 De azt mondják vala: Ne az ünnepen: hogy zendülés ne legyen a nép között.
Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося заворушення в народі».
6 És mikor Jézus Bethániában, a poklos Simon házánál vala,
Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого.
7 Méne ő hozzá egy asszony, a kinél vala drága kenetnek alabástrom szelenczéje, és az ő fejére tölté, a mint az asztalnál ül vala.
Коли Він сидів за столом, до Нього підійшла жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром, і вилила його на голову Ісуса.
8 Látván pedig ezt az ő tanítványai, bosszankodának, mondván: Mire való ez a tékozlás?
Побачивши це, учні обурилися й сказали: ―Навіщо така трата?
9 Mert eladhatták volna ezt a kenetet nagy áron, és adhatták volna a szegényeknek.
Адже це миро можна було продати дорого та роздати бідним.
10 Mikor pedig ezt eszébe vette Jézus, monda nékik: Miért bántjátok ezt az asszonyt? hiszen jó dolgot cselekedett én velem.
Але Ісус, знаючи це, сказав їм: ―Чому ви докоряєте жінці? Адже вона зробила добре діло для Мене.
11 Mert a szegények mindenkor veletek lesznek, de én nem leszek mindenkor veletek.
Бідних ви завжди маєте з собою, а Мене не завжди матимете.
12 Mert hogy ő ezt a kenetet testemre töltötte, az én temetésemre nézve cselekedte azt.
Виливши миро на Моє тіло, вона приготувала Мене до поховання.
13 Bizony mondom néktek: Valahol az egész világon prédikáltatik az evangyéliom, a mit ez én velem cselekedék, az is hirdettetik az ő emlékezetére.
Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
14 Akkor a tizenkettő közül egy, a kit Iskariótes Júdásnak hívtak, a főpapokhoz menvén,
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріот, пішов до первосвященників
15 Monda: Mit akartok nékem adni, és én kezetekbe adom őt? Azok pedig rendelének néki harmincz ezüst pénzt.
і сказав: «Що ви дасте мені, якщо я віддам вам Ісуса?» Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
16 És ettől fogva alkalmat keres vala, hogy elárulja őt.
Відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
17 A kovásztalan kenyerek első napján pedig Jézushoz menének a tanítványok, mondván: Hol akarod, hogy megkészítsük néked ételedre a husvéti bárányt?
У перший день свята Опрісноків учні підійшли та запитали Ісуса: ―Де Ти хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити Пасху?
18 Ő pedig monda: Menjetek el a városba ama bizonyos emberhez, és ezt mondjátok néki: A Mester üzeni: Az én időm közel van; nálad tartom meg a husvétot tanítványaimmal.
Він відповів: ―Ідіть у місто до такого-то чоловіка й скажіть йому: «Учитель каже: „Мій час наблизився, у тебе Я буду споживати Пасху з Моїми учнями“».
19 És úgy cselekedének a tanítványok, a mint Jézus parancsolta vala nékik; és elkészíték a husvéti bárányt.
Учні зробили, як наказав їм Ісус, та приготували там Пасху.
20 Mikor pedig beestveledék, letelepszik vala a tizenkettővel,
Коли ж настав вечір, Він сів до столу разом із дванадцятьма.
21 És a mikor esznek vala, monda: Bizony mondom néktek, ti közületek egy elárul engem.
А як вони їли, [Ісус] сказав їм: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене.
22 És felettébb megszomorodva, kezdék mindannyian mondani néki: Én vagyok-é az, Uram?
Вони дуже засмутилися й почали запитувати Його, один за одним: ―Це не я, Господи?
23 Ő pedig felelvén, monda: A ki velem együtt mártja kezét a tálba, az árul el engem.
Він сказав у відповідь: ―Той, хто опустить руку разом зі Мною в миску, той Мене зрадить.
24 Az embernek Fia jóllehet elmegyen, a mint meg van írva felőle, de jaj annak az embernek, a ki az embernek Fiát elárulja; jobb volna annak az embernek, ha nem született volna.
Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
25 Megszólalván Júdás is, a ki elárulja vala őt, monda: Én vagyok-é az, Mester? Monda néki: Te mondád.
Юда, який зрадив Його, спитав: ―Це не я, Равві? [Ісус] відповів йому: ―Ти сказав!
26 Mikor pedig evének, vevé Jézus a kenyeret és hálákat adván, megtöré és adá a tanítványoknak, és monda: Vegyétek, egyétek; ez az én testem.
Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав учням, кажучи: «Візьміть та їжте, це є тіло Моє».
27 És vevén a poharat és hálákat adván, adá azoknak, ezt mondván: Igyatok ebből mindnyájan;
Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, кажучи: «Пийте з неї всі,
28 Mert ez az én vérem, az új szövetségnek vére, a mely sokakért kiontatik bűnöknek bocsánatára.
бо це кров Моя, [кров] Нового Завіту, яка проливається за багатьох для прощення гріхів.
29 Mondom pedig néktek, hogy: Mostantól fogva nem iszom a szőlőtőkének ebből a terméséből mind ama napig, a mikor újan iszom azt veletek az én Atyámnak országában.
Кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Мого Отця».
30 És dícséretet énekelvén, kimenének az olajfák hegyére.
І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
31 Akkor monda nékik Jézus: Mindnyájan ezen az éjszakán megbotránkoztok én bennem. Mert meg van írva: Megverem a pásztort, és elszélednek a nyájnak juhai.
Тоді Ісус сказав [учням]: ―Усі ви відмовитесь від Мене цієї ночі, бо написано: «Уражу пастиря – і вівці отари розсіються».
32 De föltámadásom után előttetek megyek majd Galileába.
Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
33 Péter pedig felelvén, monda néki: Ha mindnyájan megbotránkoznak is te benned, én soha meg nem botránkozom.
Тоді Петро відповів Йому: ―Навіть якщо всі зречуться Тебе, я ніколи не зречусь.
34 Monda néki Jézus: Bizony mondom néked, ezen az éjszakán, mielőtt megszólal a kakas, háromszor megtagadsz engem.
Ісус сказав йому: ―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.
35 Monda néki Péter: Ha meg kell is veled halnom, meg nem tagadlak téged. Hasonlóképen szólnak vala a többi tanítványok is.
Петро ж наполягав: ―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся. І всі учні сказали так само.
36 Akkor elméne Jézus velök egy helyre, a melyet Gecsemánénak hívtak, és monda a tanítványoknak: Üljetek le itt, míg elmegyek és amott imádkozom.
Тоді Ісус разом із ними прийшов до місця, яке називається Гефсиманія, і сказав учням: ―Посидьте тут, поки Я піду й помолюся там.
37 És maga mellé vévén Pétert és Zebedeusnak két fiát, kezde szomorkodni és gyötrődni.
І, узявши з Собою Петра та обох синів Зеведеєвих, почав сумувати та тривожитись.
38 Ekkor monda nékik: Felette igen szomorú az én lelkem mind halálig! maradjatok itt és vigyázzatok én velem.
Тоді сказав їм: ―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте зі Мною.
39 És egy kissé előre menve, arczra borula, könyörögvén és mondván: Atyám! ha lehetséges, múljék el tőlem e pohár; mindazáltal ne úgy legyen a mint én akarom, hanem a mint te.
І, відійшовши трохи далі, Він упав долілиць та молився кажучи: «Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша обмине Мене. Однак нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
40 Akkor méne a tanítványokhoz és aluva találá őket, és monda Péternek: Így nem birtatok vigyázni velem egy óráig sem!?
Повернувшись до учнів, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові: ―Ви не могли навіть однієї години пильнувати зі Мною?
41 Vigyázzatok és imádkozzatok, hogy kísértetbe ne essetek; mert jóllehet a lélek kész, de a test erőtelen.
Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу. Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
42 Ismét elméne másodszor is, és könyörge, mondván: Atyám! ha el nem múlhatik tőlem e pohár, hogy ki ne igyam, legyen meg a te akaratod.
І вдруге Він відійшов та молився кажучи: «Отче Мій, якщо неможливо, щоб ця чаша Мене обминула і щоб Я не пив її, то нехай станеться Твоя воля!»
43 És mikor visszatér vala, ismét aluva találá őket; mert megnehezedtek vala az ő szemeik.
Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені.
44 És ott hagyva őket, ismét elméne és imádkozék harmadszor, ugyanazon beszéddel szólván.
Залишивши їх утретє, Він ще раз пішов молитися, промовляючи ті ж слова.
45 Ekkor méne az ő tanítványaihoz, és monda nékik: Aludjatok immár és nyugodjatok. Ímé, elközelgett az óra, és az embernek Fia a bűnösök kezébe adatik.
Потім прийшов до учнів і сказав їм: ―Ви все ще спите та відпочиваєте? Ось наблизилась година, і Син Людський віддається в руки грішників.
46 Keljetek fel, menjünk! Ímé elközelgett, a ki engem elárul.
Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
47 És még mikor beszél vala, ímé Júdás, egy a tizenkettő közül, eljöve és vele együtt sok nép fegyverekkel és fustélyokkal, a főpapoktól és a nép véneitől.
Коли Він ще говорив, ось підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним великий натовп із мечами та киями – від первосвященників та старійшин народу.
48 A ki pedig őt elárulja vala, jelt ada nékik, mondván: A kit én majd megcsókolok, ő az, fogjátok meg őt.
Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його!»
49 És mindjárt Jézushoz lépvén, monda: Üdvöz légy Mester! és megcsókolá őt.
Він одразу підійшов до Ісуса й промовив: ―Вітаю, Равві! – і поцілував Його.
50 Jézus pedig monda néki: Barátom, miért jöttél? Akkor hozzámenvén, kezeiket Jézusra veték és megfogák őt.
Ісус сказав йому: ―Друже, [роби те, ] для чого ти прийшов! Тоді вони підійшли, наклали на Ісуса руки та заарештували Його.
51 És ímé egyik azok közül, a kik a Jézussal valának, kinyújtván kezét, szablyáját kirántá, és a főpap szolgáját megcsapván, levágá annak egyik fülét.
І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свій меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
52 Akkor monda néki Jézus: Tedd helyére szablyádat; mert a kik fegyvert fognak, fegyverrel kell veszniök.
Тоді Ісус сказав: «Поверни свого меча на його місце! Бо всі, хто береться за меч, від меча загинуть.
53 Avagy azt gondolod-é, hogy nem kérhetném most az én Atyámat, hogy adjon ide mellém többet tizenkét sereg angyalnál?
Чи ти думаєш, що Я не можу просити Отця Мого надіслати зараз більше дванадцяти легіонівангелів?
54 De mi módon teljesednének be az írások, hogy így kell lenni?
Але як тоді сповниться Писання, яке каже, що так має статися?»
55 Ugyanekkor monda Jézus a sokaságnak: Mint valami latorra, úgy jöttetek fegyverekkel és fustélyokkal, hogy megfogjatok engem? Naponként nálatok ültem, tanítván a templomban, és nem fogtatok meg engem.
У той час Ісус звернувся до натовпу: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. Щодня Я сидів та навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене.
56 Mindez pedig azért lőn, hogy beteljesedjenek a próféták írásai. Ekkor elhagyák őt a tanítványok mind, és elfutának.
Але все це сталося, щоб збулося Писання пророків». Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
57 Amazok pedig megfogván Jézust, vivék Kajafáshoz, a főpaphoz, a hol az írástudók és a vének egybegyűltek vala.
Ті, що схопили Ісуса, привели Його до первосвященника Каяфи, де зібралися книжники та старійшини.
58 Péter pedig követi vala őt távolról egész a főpap pitvaráig; és bemenvén, ott ül vala a szolgákkal, hogy lássa a végét.
Петро ж ішов за Ісусом на відстані до двору первосвященника й, зайшовши всередину, сів разом зі слугами, щоб побачити, [чим усе] скінчиться.
59 A főpapok pedig és a vének és az egész tanács hamis bizonyságot keresnek vala Jézus ellen, hogy megölhessék őt;
Первосвященники й весь Синедріон шукали неправдивого свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть,
60 És nem találának. És noha sok hamis tanú jött vala elő, még sem találának. Utoljára pedig előjövén két hamis tanú,
але не знаходили, хоча прийшло багато лжесвідків. Наостанок прийшли двоє,
61 Monda: Ez azt mondta: Leronthatom az Isten templomát, és három nap alatt felépíthetem azt.
які сказали: ―Він говорив: «Я можу зруйнувати Храм Божий і за три дні відбудувати його».
62 És fölkelvén a főpap, monda néki: Semmit sem felelsz-é? Micsoda tanúbizonyságot tesznek ezek ellened?
Первосвященник, піднявшись, запитав Ісуса: ―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
63 Jézus pedig hallgat vala. És felelvén a főpap, monda néki: Az élő Istenre kényszerítelek téged, hogy mondd meg nékünk, ha te vagy-é a Krisztus, az Istennek Fia?
Але Ісус мовчав. Первосвященник запитав Його: ―Заклинаю Тебе живим Богом, скажи нам: Ти – Христос, Син Божий?
64 Monda néki Jézus: Te mondád. Sőt mondom néktek: Mostantól fogva meglátjátok az embernek Fiát ülni az Istennek hatalmas jobbján, és eljőni az égnek felhőiben.
Ісус відповів йому: ―Ти сказав це! Навіть більше скажу вам: відтепер побачите Сина Людського, Який сидить праворуч від Всемогутнього й приходить на хмарах небесних!
65 Ekkor a főpap megszaggatá a maga ruháit, és monda: Káromlást szólott. Mi szükségünk van még bizonyságokra? Ímé most hallottátok az ő káromlását.
Тоді первосвященник розірвав на собі одяг та сказав: ―Він богохульствує! Навіщо нам потрібні свідки? Ось тепер ви чули богохульство!
66 Mit gondoltok? Azok pedig felelvén mondának: Méltó a halálra.
Яке ваше рішення? Вони відповіли: ―Він заслуговує на смерть!
67 Akkor szemébe köpdösének és arczul csapdosák őt, némelyek pedig botokkal verék,
Тоді почали плювати Ісусові в обличчя та бити кулаками, а інші били Його по щоках,
68 Mondván: Prófétáld meg nékünk Krisztus, kicsoda az, a ki üt téged?
кажучи: «Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?»
69 Péter pedig künn ül vala az udvaron, és hozzá menvén egy szolgálóleány, monda: Te is a Galileabeli Jézussal valál.
Петро ж сидів назовні, у дворі. До нього підійшла одна зі служниць і сказала: ―І ти був з Ісусом із Галілеї.
70 Ő pedig mindenkinek hallatára megtagadá, mondván: Nem tudom, mit beszélsz.
Але Петро заперечив перед усіма, кажучи: ―Не знаю, про що ти говориш.
71 Mikor pedig kiméne a tornáczra meglátá őt egy másik szolgálóleány, és monda az ott levőknek: Ez is a názáreti Jézussal vala.
Коли він виходив за ворота, його побачила інша [служниця] й сказала тим, що були там: ―Цей [чоловік] теж був з Ісусом із Назарета.
72 És ismét megtagadá esküvéssel, hogy: Nem is ismerem ezt az embert.
Петро знову заперечив, поклявшись, що не знає Цього Чоловіка.
73 Kevés idő múlva pedig az ott álldogálók menének hozzá, és mondának Péternek: Bizony te is közülök való vagy; hiszen a te beszéded is elárul téged.
Згодом підійшли ті, що стояли там, і сказали Петрові: ―Ти й справді один із них, бо й мова твоя викриває тебе.
74 Ekkor átkozódni és esküdözni kezde, hogy: Nem ismerem ezt az embert. És a kakas azonnal megszólala.
Тоді він почав клястися та присягати [кажучи]: ―Не знаю Цього Чоловіка! І одразу заспівав півень.
75 És megemlékezék Péter a Jézus beszédéről, ki ezt mondotta vala néki: Mielőtt a kakas szólana, háromszor megtagadsz engem; és kimenvén onnan, keservesen síra.
Тоді Петро згадав слова, які сказав Ісус: «Перед тим, як заспіває півень, ти тричі зречешся Мене». І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
